|
|
Еритема кільцеподібна відцентрова [Хвороба Дар’є]
Общая информацияПротокол надання медичної допомоги хворим на хворобу Дар'є
7.1.9 Модель пацієнта Код МКХ-10: L86 – Хвороба Дар’є
Хвороба Дар’є – спадкове аутосомно-домінантне захворювання, що характеризується висипаннями переважно в місцях прояву себореї фолікулярних гіперкератотичних папул, схильних до злиття і утворення осередків з вегетацією, особливо в складках. Супроводжується мокнуттям у складках, свербежем.
ДиагностикаЛабораторна діагностика
- клінічний аналіз крові (за необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);
- аналіз сечі (2 рази);
- аналіз калу на яйця глистів;
- біохімічні дослідження функції печінки (білірубін прямий і кон’югований, загальний білок, глюкоза, АсАТ, АлАТ);
гістологічне дослідження шкіри (при атипових клінічних проявах).
Консультації спеціалістів
– терапевт (за показаннями),
– психоневролог (за показаннями),
– ендокринолог (за показаннями),
– отоларинголог (за показаннями),
– генетик (за показаннями).
ЛечениеЛікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети
(наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).
Профіль відділення – дерматологічний.
Профіль спеціаліста – дерматовенеролог
(наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).
Показання до госпіталізації. Розподіл хворих між поліклінікою та стаціонаром
При генералізації шкірного процесу, ускладненого піококовою інфекцією, сильно вираженому свербежі шкіри хворі госпіталізуються. Інші хворі лікуються в поліклініці.
Лікувальні заходи
Дієтотерапія
Дієта № 9.
Системна терапія
- дезінтоксикаційна терапія (при генералізованому процесі);
- гіпосенсибілізуючі засоби (30% тіосульфат натрію, 10% глюконат кальцію, 10% хлорид кальцію, 25% сірчанокисла магнезія);
- антигістамінні засоби (мебгідролін, клемастин, хлоропірамін, дифенгідрамін);
- вітаміни (вітамін А, Е, ацитретин, аскорбінова кислота, ессенціальні фосфоліпіди).
Зовнішня терапія
- комбіновані мазі, що містять кортикостероїди та кератолітичні речовини, а також ті, що містять саліцилову кислоту;
- ванни рапні з морською сіллю, 10% крохмальні ванни;
- при інфікуванні використовують анілінові барвники, фукорцин та інші антибактеріальні засоби.
Тактика ведення при неефективності лікування
За відсутності ефекту лікування проводять стимулюючу і дезінтоксикаційну терапію.
Тривалість лікування
Стаціонарі або амбулаторно (залежно від тяжкості процесу) – по 20-30 днів 2 рази на рік.
Очікувані результати лікування
Покращення, значне покращення стану дерматозу: зменшення лущення, гіперемії, регрес фолікулярних висипань, значне зменшення або відсутність загальних проявів дерматозу.
Санітарно-гігієнічні, реабілітаційні заходи та диспансеризація
При досягненні клінічної ремісії пацієнти підлягають диспансерному нагляду 1 раз на 6 місяців (навесні та восени). Під час огляду звертається увага на регулярність обстеження суміжними спеціалістами: отоларингологом, стоматологом не рідше 1 разу на 6 місяців; дотримання рекомендацій стаціонару; адекватність дієтичного режиму й режиму праці та відпочинку; усунення чинників, що провокують погіршення стану (хронічні осередки інфекції, гострі респіраторно-вірусні інфекції, стреси). Психологічна реабілітація. Уражені ділянки шкіри за необхідності змазувати індиферентними кремами або кремами, що містять кератолітичні засоби.
Рекомендується санаторно-курортне лікування (південні регіони країни).
|
|
