|
|
Гострий тиреоїдит
Общая информацияГострий тиреоїдит – гостре запалення щитоподібної залози. Гострий
тиреоїдит складає 1-2% від усієї патології щитоподібної залози.
Етіологія
Захворювання виникає на тлі інфекції верхніх дихальних шляхів, яка
поширюється як гематогенним, так і лімфатичним шляхом. Однією із найчастіших
причин виникнення захворювання є бактеріальні інфекції, викликані стафілококом,
стрептококом, пневмококом, кишковою паличкою.
Патогенез
Внаслідок проникнення патогенних мікроорганізмів у тканину щитоподібної
залози в ній розвивається осередок запалення. На ранніх стадіях захворювання
формується запальний інфільтрат, в подальшому з нього розвивається абсцес
щитоподібної залози, що супроводжується пошкодженням фолікулів і порушенням
гормоноутворення. Клиническая картинаЗахворювання у дітей починається з раптової появи болю і припухлості в
ділянці щитоподібної залози, лихоманки, болю в горлі, захриплості голосу.
Часто біль вираженіший з одного боку й іррадіює в нижню щелепу, вухо чи потилицю.
Згинання шиї призводить до зменшення болю, тоді як розгинання посилює больовий
синдром і викликає дисфагію. Спостерігається підвищення температури до 38-400
С і збільшення частоти серцевих скорочень. Часто дитина не дозволяє провести
пальпацію ділянки щитоподібної залози внаслідок сильного болю. Збільшення
щитоподібної залози локальне, болюче, в подальшому може відзначатися флюктуація.
Шкіра над залозою гаряча, гіперемована, спостерігається збільшення підключичних
і шийних лімфатичних вузлів, відзначається набряк м’яких тканин шиї. Можливе
проривання абсцесу щитоподібної залози в середостіння, в трахею, на передній
поверхні шиї. Классификая и примеры формулировки диагнозаГострий тиреоїдит буває: а) гнійний; б) негнійний.
Приклад формулювання діагнозу
Гострий гнійний тиреоїдит, еутиреоз. ДиагностикаОсновні критерії діагностики захворювання: клінічні прояви – больовий
синдром з локальними ознаками запалення і абсцедування щитоподібної залози;
підвищення температури тіла, лабораторні – лейкоцитоз, нейтрофільне зрушення
вліво, підвищення СОЕ, виявлення гіпоехогенної ділянки запалення при УЗД
щитоподібної залози.
При пункційній аспіраційній біопсії – гнійне виділення. Цитологічна діагностика
грунтується на наявності в пунктаті епітеліальних клітин з різним ступенем
пошкодження (дистрофія і некроз) й великої кількості поліморфно-ядерних
лейкоцитів.
Гістологічне дослідження виявляє інфільтрацію тканини щитоподібної залози
поліморфно-нуклеарними лейкоцитами і лімфоцитами, проявами осередкового чи
дифузного ексудативного запалення.
Допоміжні критерії: рівень тиреоїдних гормонів незмінний.
Диференційна діагностика
Гострий тиреоїдит частіше диференціюють з підгострим тиреоїдитом де
Кервена.
Таблиця. Диференційна діагностика ЛечениеЛікування гострого тиреоїдиту проводять в хірургічному відділенні. Відразу ж
після встановлення діагнозу необхідне призначення інтенсивної антибіотикотерапії
з урахуванням чутливості бактеріальної флори. Крім антибактеріальних препаратів
слід призначати антигістамінні препарати. Хворим показана дезінтоксикаційна
терапія. При прогресуванні запальних процесів і формуванні абсцесу показано
хірургічне втручання з наступним дренуванням рани. Пізнє розкриття абсцесу ЩЗ
може призвести до проривання його в середостіння.
Умови, в яких потрібно надавати медичну допомогу
Хворі з гострим тиреоїдитом повинні одержувати медичну допомогу
тільки в умовах спеціалізованих відділень.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування:
При своєчасній діагностиці і адекватному лікуванні протягом 6-8 тижнів
наступає видужання.
Рекомендації щодо подальшого, у разі потреби, надання медичної допомоги хворому:
кожні 6 міс. – контрольний огляд ендокринолога, УЗД ЩЗ – за показаннями,
контроль рівня тиреоїдних гормонів і ТТГ у крові.
Профілактика
Санація первинних вогнищ інфекції.
Таблиця. Диспансерне спостереження Юридические аспектыПеред проведенням діагностичних та лікувальних процедур потрібно отримати
згоду батьків або офіційного опікуна дитини.
|
|
