|
|
Діабетична нейропатія
Общая информацияДіабетична нейропатія (ДНП) – ураження периферичної нервової системи
у хворих на ЦД. У дітей, залежно від методу дослідження, виявляється у 5-50%
хворих.
Патогенез
Патогенез ДНП ще до кінця не вивчений. Вважають, що основним чинником в розвитку
ДНП виступає підвищення рівня неферментативного глікованого білку на тлі
гіперглікемії, що призводить до порушення функціонального стану багатьох
морфологічних структур. У патогенезі розвитку діабетичної нейропатії беруть
участь також метаболічні, судинні, імунні чинники, недостатність
нейрогормонального чинника зростання, оксидативний стрес та інше. Навіть досягши
задовільної метаболічної компенсації захворювання, не вдається припинити
розвиток нейропатії, у зв’язку з чим проводиться активний пошук патогенетичних
методів її профілактики і лікування. Клиническая картинаЧастота розвитку синдромів ураження нервової системи підвищується з віком та
довгою тривалістю ЦД. Однією з частих проявів ДНП у дітей та підлітків є гостра
енцефалопатія (може бути на тлі кетоацидозу, гіпоглікемії) або
первинно-церебральна.
Неврологічні симптоми у дітей та підлітків зустрічаються, залежно від тривалості
ЦД, з різною частотою: головний біль, запаморочення, диплопія (подвоєння в
очах), м’язова слабкість, астенія, утруднення при ходьбі, парестезії,
гіпоестезії, гіперальгезії, гіперпатії, неврозоподібні стани, психічні розлади.
Діагностика
Велике значення для діагностики ДНП має правильний збір скарг та анамнезу,
що дозволяє не тільки виявити ознаки ДНП, а й визначити характер порушень.
Неврологічний огляд хворого:
- визначення пропріоцептивної чутливості (пасивне згинання п’ястково-фалангових
та гомілковостопних суглобів, оцінка ахілового рефлексу);
- дослідження вібраційної чутливості (з допомогою камертону за 8-бальною
шкалою);
- визначення тактильної чутливості (за допомогою монофіламентів);
- оцінка температурної чутливості (прикладання до шкіри по черзі предметів з
високою та низькою температурою);
- електронейроміографія (застосовується для діагностики складніших випадків ДНП). Классификая и примеры формулировки диагнозаКласифікація діабетичної нейропатії (М. І. Балаболкін, 2000)
І. Субклінічна стадія нейропатії.
1. Електродіагностичні тести: зниження провідності нервового імпульсу чутливих
та рухових периферичних нервів; зниження амплітуди нервовом’язових індукованих
потенціалів.
2. Тести на перевірку чутливості: вібраційний, тактильний тест, теплова та
холодова проби.
3. Функціональні тести автономної нервової системи: порушення функції синусового
вузла і порушення ритму серцевої діяльності, зміна потовиділення та зіничного
рефлексу.
II. Клінічна стадія нейропатії.
1. Центральна: енцефалопатія, мієлопатія.
2. Периферична дифузна нейропатія.
2.1. Дистальна симетрична сенсорно-рухова полінейропатія.
2.1.1. Первинна нейропатія дрібних волокон.
2.1.2. Первинна нейропатія великих нервових стовбурів.
2.1.3. Змішана.
2.1.4. Проксимальна аміотрофія.
3. Дифузна автономна нейропатія.
3.1. Порушений зіничний рефлекс.
3.2. Порушення потовиділення.
3.3. Автономна нейропатія сечостатевої системи – «нейрогенний сечовий міхур» (дисфункція
сечового міхура).
3.4. Автономна нейропатія шлунково-кишкового тракту – атонія шлунка, атонія
жовчного міхура, діарея.
3.5. Автономна нейропатія серцево-судинної системи.
3.6. Безсимптомна гіпоглікемія.
4. Локальна нейропатія.
4.1. Мононейропатія.
4.2. Множинна нейропатія.
4.3. Плексопатія.
4.4. Радикулопатія.
4.5. Нейропатія черепних (краніальних) нервів. ДиагностикаВелике значення для діагностики ДНП має правильний збір скарг та анамнезу,
що дозволяє не тільки виявити ознаки ДНП, а й визначити характер порушень.
Неврологічний огляд хворого:
- визначення пропріоцептивної чутливості (пасивне згинання п’ястково-фалангових
та гомілковостопних суглобів, оцінка ахілового рефлексу);
- дослідження вібраційної чутливості (з допомогою камертону за 8-бальною
шкалою);
- визначення тактильної чутливості (за допомогою монофіламентів);
- оцінка температурної чутливості (прикладання до шкіри по черзі предметів з
високою та низькою температурою);
- електронейроміографія (застосовується для діагностики складніших випадків ДНП). Лечение1. Дотримання дієти.
2. Адекватна інсулінотерапія.
3. Сірковмісні препарати (альфа-ліпоєва кислота по 600 мг в/в крапельно 1 раз на
добу, курс – 10 днів; унітіол 5% в/м 1 раз на добу, № 10).
4. Нейротропні препарати групи В: В6, В12, В1 (мільгама
по 100 мг 1-2 рази на день протягом 4-6 тижнів.
5. Ноотропні препарати (прамірацетам по 1 таблетці 2-3 рази на добу, 4-6 тижнів).
6. Седативні препарати (сухий екстракт трави звіробою по 1-2 таблетці на добу)
та інші препарати рослинного походження.
7. Симптоматична терапія ДН з урахуванням локалізації процесу.
Санаторно-курортне лікування в спеціальних відділеннях санаторіїв для хворих на
ЦД: «Березовий гай» (м. Миргород), «Янтар» (м. Трускавець).
Профілактика
Рання діагностика ЦД, адекватна інсулінотерапія, ретельний самоконтроль. Юридические аспектыПопереднє узгодження з пацієнтом та його батьками методів обстеження та
плану лікувальних заходів.
|
|
