Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Нозологии

Лекарственные средства

Торговые марки

Аугментин

Аугментин, Augmentin

Amoxicillin potentiated by clavulanate

Виробник: GlaxoSmithKline

Склад та форма випуску
АУГМЕНТИН™ (BD)
Таблетки, вкриті оболонкою, по 625 мг (500/125), № 14.
1 таблетка містить амоксициліну (у формі амоксициліну тригідрату) 500 мг, клавуланової кислоти (у формі калію клавуланату) 125 мг; допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, титану діоксид, гідроксипропілметилцелюлоза (5 cps), гідроксипропілметилцелюлоза (15 cps), макрогол 4000, макрогол 6000, диметикон 500 (олія силіконова).

АУГМЕНТИН™
Таблетки, вкриті оболонкою, 875 мг/125 мг, № 14.
1 таблетка містить амоксициліну (у вигляді амоксициліну тригідрату) 875 мг, клавуланової кислоти (у вигляді калію клавуланату) 125 мг; допоміжні речовини: магнію стеарат, натрію крохмальгліколят (тип А), кремній колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна, титану діоксид, гіпромелоза (5 cps), гіпромелоза (15 cps), макрогол-4000, макрогол-6000, диметикон-500 (масло силіконове).
Порошок для приготування 70 мл суспензії (200 мг/28,5 мг/5 мл), у флаконах, № 1.
5 мл суспензії містить амоксициліну (у формі амоксициліну тригідрату)
200 мг і клавуланової кислоти (у формі калію клавуланату) 28,5 мг; допоміжні речовини: ксантанова камідь, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота янтарна, кремнію діоксид, ароматизатори сухі апельсинові (610271Е та 9/027108), ароматизатор сухий малиновий, ароматизатор сухий «Світла патока», аспартам (Е951).
Порошок для приготування розчину для ін’єкцій, у флаконах по 600 мг, для внутрішньовенного введення (500 мг амоксициліну та 100 мг клавуланової кислоти) №10.
Порошок для приготування розчину для ін’єкцій у флаконах по 1,2 г для внутрішньовенного введення (1000 мг амоксициліну та 200 мг клавуланової кислоти), № 5, № 10.
1 флакон містить амоксициліну (у вигляді амоксициліну натрію) 500 мг, 1000 мг; клавуланової кислоти (у вигляді калію клавуланату) 100 мг, 200 мг.

Фармакологічні властивості

Фармакодuнаміка
Амоксицилін – напівсинтетичний антибіотик з широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду під її впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, що синтезують цей фермент. Клавуланова кислота має бета-лактамну структуру, подібну до пеніцилінів, та має властивості інактивувати бета-лактамазні ферменти, властиві мікроорганізмам, що резистентні до пеніцилінів та цефалоспоринів. Зокрема, вона має виражену активність щодо важливих з клінічної точки зору плазмідних бета-лактамаз, які часто відповідальні за виникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Присутність клавуланової кислоти у складі Аугментину захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів бета-лактамаз та розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи до нього багато мікроорганізмів, резистентних до амоксициліну та інших пеніцилінів та цефалоспоринів.
Таким чином, Аугментин виявляє властивості антибіотика широкого спектру дії та інгібітора бета-лактамаз. Аугментин чинить бактерицидну дію щодо широкого спектру мікроорганізмів, включаючи:
грампозитивні аероби: Bacillus anthracis*, види Corynebacterium, Enterococcus faecalis*, Enterococcus faecium*, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus*, коагулазонегативні стафілококи (включаючи Staphylococcus epidermidis), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans;
грампозитивні анаероби: види Clostridium, види Peptococcus, види Peptostreptococcus;
грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, види Brucella, Escherichia coli*, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae*, Helicobacter pylori, види Klebsiella*, види Legionella, Moraxella catarrhalis* (Branhamella catarrhalis), Neisseria gonorrhoeae*, Neisseria meningitidis*, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis*, Proteus vulgaris*, види Salmonella*, види Shigella*, Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica*;
грамнегативні анаероби: Bacteroides spp. (включаючи Bacteroides fragilis), Fusobacterium spp.;
інші мікроорганізми: Borrelia burgdorferi, види Chlamydia, Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.
*Деякі представники цих видів бактерій продукують бета-лактамазу, що робить їх нечутливими до монотерапії амоксициліном.

Фармакокінетика
Абсорбція. Обидва компоненти Аугментину (амоксицилін та клавуланова кислота) повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічних значеннях рН. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. Абсорбція Аугментину покращується при його вживанні на початку прийому їжі.
Фармакокінетичні параметри вивчалися у дослідженнях, в яких таблетки Аугментину (BD) 500/125 (625) мг (порівняно з окремим прийомом обох компонентів) приймалися натщесерце групами здорових добровольців, наведені нижче.

Фармакокінетичні параметри (середні значення)

Фармакокінетичні параметри при прийомі таблеток Аугментину 875/125 мг
(1 г) 2 рази на день такі: площа під кривою співвідношення «концентрація/час» (AUC) становить 53,52 мкг/год/мл для амоксициліну та 10,16 мкг/год/мл для клавуланової кислоти, період напіввиведення – 1,19 год. для амоксициліну та 0,96 год. – для клавуланової кислоти, максимальна концентрація для амоксициліну – 11,64 мкг/мл, і 2,18 мкг/мл – для клавуланової кислоти.
Концентрація амоксициліну в сироватці крові, що досягається при прийомі Аугментину, подібна до такої, що досягається при пероральному прийомі еквівалентних доз самого амоксициліну.
Супутній прийом пробенециду гальмує екскрецію амоксициліну, але не впливає на ниркову екскрецію клавуланової кислоти.
Фармакокінетичні дослідження Аугментину для внутрішньовенного застосування проводили із залученням групи здорових добровольців, яким призначали дози 500/100 (600) мг або 1000/200 мг (1,2 г) у вену. Одержані дані наведені в таблицях. Усереднені фармакокінетичні параметри для складових частин Аугментину – 600 мг та 1,2 г.

Амоксицилін

Клавуланова кислота

Розподіл. При внутрішньому введенні терапевтичні концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти спостерігаються в тканинах та інтерстиціальній рідині. Терапевтичні концентрації обох речовин знайдені в жовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій та м’язовій тканинах, а також в синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі та гної. Амоксицилін та клавуланова кислота слабко зв’язуються з білками; дослідженнями встановлено, що показники зв’язування з білками становлять 25% для клавуланової кислоти та 18% – для амоксициліну від загальних концентрацій їх у плазмі. При дослідженнях на тваринах не встановлено кумуляції жодного з цих компонентів у будь-якому органі.
Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може виявлятися в грудному молоці. Слідова кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці. Дослідження репродуктивної функції на тваринах показали, що й амоксицилін, і клавуланова кислота можуть проникати через плацентарний бар’єр. Однак не виявлено будь-яких даних щодо порушення фертильної функції або шкідливого впливу на плід.
Виведення. Основним шляхом виведення амоксициліну, як і інших пеніцилінів, є ниркова екскреція, в той час як для клавуланату виведення здійснюється і нирками, і шляхом позаниркових механізмів. Приблизно 60-70% амоксициліну і 40-65% клавуланової кислоти виділяється з сечею у незміненому вигляді протягом перших 6 годин.
Амоксицилін також частково виводиться із сечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях, еквівалентних 10-25% застосованої дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в організмі людини до 2,5-дигідро-4-(2-гідроксіетил)-5оксо-1Н-пірол-З-карбоксилової кислоти та
1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виділяється із сечею та фекаліями, а також у вигляді діоксиду вуглецю з повітрям, що видихається.

Показання для застосування
Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до Аугментину мікроорганізмами, такої локалізації:
- інфекції верхніх дихальних шляхів (включаючи інфекції ЛОР-органів), серед них – рецидивуючі тонзиліти, синусити, середні отити;
- інфекції нижніх дихальних шляхів, у т.ч, загострення хронічного бронхіту, часткова (лобарна) пневмонія та бронхопневмонії;
- інфекції сечостатевої системи, в т.ч. цистити, уретрити, пієлонефрити;
- інфекції шкіри та м’яких тканин, у т.ч. опіки, абсцеси, запалення підшкірної клітковини, ранові інфекції;
- зубні інфекції, у т.ч. дентоальвеолярні абсцеси; інфекції кісток та суглобів, у т.ч. остеомієліти;
- інші інфекції, у т.ч. септичний аборт, післяпологовий сепсис, інтраабдомінальний сепсис.
Аугментин 1000/200 мг показаний для профілактики інфекційних ускладнень при хірургічних втручаннях, у більшості видів оперативних втручань на шлунково-кишковому тракті, тазових органах, голові та шиї, серці, нирках, при заміні суглобів і хірургії жовчних проток.
Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну, піддаються лікуванню Аугментином, оскільки він містить амоксицилін. Таким чином, Аугментином можна лікувати змішані інфекції, спричинені чутливими до амоксициліну мікроорганізмами, у поєднанні з чутливими до Аугментину мікроорганізмами, що продукують бета-лактамазу.

Спосiб застосування та дози
Аугментин 500 мг/125 мг.
Загальні рекомендації для лікування інфекцій
Доза для лiкування iнфекцiй легкого та середнього ступеня тяжкостi у дорослих та дiтей старше 12 років: 1 таблетка Аугментину (BD) два рази на добу. При тяжкому перебiгу інфекції (включаючи хронiчнi й рецидивуючi інфекції сечовивiдних шляхів та бронхолегеневi iнфекцiї) призначають 1-2 таблетки Аугментину (BD) три рази на добу.

Дозування при порушенні функції нирок

Дозування при гемодіалізі
1 таблетка на добу плюс по 1 таблетка пiд час дiалiзу та наприкiнцi дiалiзу (враховуючи зниження концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти у сироватцi).

Дозування при порушенні функції печінки
Застосовувати обережно; необхiдно монiторувати печiнкову функцію через регулярні проміжки часу.

Дозування у пацієнтів літнього віку
Корекція дози у пацієнтів лiтнього віку не потрібна. За необхiдностi дозу коригують залежно вiд функцiї нирок.
Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку травного тракту препарат слiд приймати на початку прийому їжi.
Лікування не слiд продовжувати бiльше 14 дiб без оцінки стану хворого. Лікування можна почати парентерально, а потім продовжити перорально.

Таблетки, вкриті оболонкою, 875 мг/125 мг
Дозування залежить вiд віку та маси тiла пацієнта, функції нирок, ступеня тяжкості iнфекцiї. Доза для лікування iнфекцiй легкого та середнього ступеня тяжкості у дорослих i дiтей старше 12 років: 1 таблетка Аугментину 875/125 мг два рази на добу. При тяжкому перебiгу iнфекцiї (включаючи хронiчнi та рецидивуючi iнфекцiї сечовивідних шляхiв i бронхолегеневi інфекції) призначають 1 таблетку Аугментину три рази на добу.
Таблетки Аугментину 1 г не рекомендуються дiтям до 12 років.

Дозування при порушенні функції нирок
Аугментин 875/125 мг призначається лише для лікування хворих з клiренсом креатинину більше 30 мл/хв. При нирковiй недостатності з клiренсом креатинину менше 30 мл/хв Аугментин 875/125 мг не застосовується.

Дозування при порушенні функції печінки
Застосовувати з обережнiстю, необхiдно моніторувати печiнкову функцію через регулярні проміжки часу. Даних для рекомендацій дозування недостатньо.

Дозування для пацієнтів похилого вiкy
Корекція дози для пацієнтів похилого віку не потрiбна. За необxiдностi дозу коригують залежно від функції нирок.
Щоб зменшити ризик небажаного впливу Аугментину на шлунково-кишковий тракт, препарат слiд приймати на початку їжі. При цьому покращується всмоктування Аугментину. Лiкування не слiд продовжувати бiльше 14 дiб без оцінки стану хворого.
Лікування можна почати парентерально, а потiм продовжити перорально.

Порошок для приготування 70 мл суспензії (200 мг/28,5 мг/5 мл)
Рекомендованi добовi дози:
- 25/3,6 мг/кг/добу при iнфекцiях легкого та помiрного ступеня тяжкості (iнфекцiї ЛОР-органів, наприклад, рецидивуючий тонзилiт, інфекції дихальних шляхiв, iнфекцiї шкiри та м’яких тканин);
- 45/6,4 мг/кг/добу при лiкуваннi бiльш тяжких iнфекцiй (iнфекцiї ЛОР-органiв, наприклад, середнiй отит та синусит, iнфекцiї дихальних шляхiв, наприклад, бронхопневмонiя та iнфекцiї сечовидiльної системи).
Рекомендації щодо дозування для дiтей наведені у таблиці.

Дiти віком від 2 місяців до 2 років
Режим дозування встановлюється залежно вiд маси тiла дитини.
Клiнiчних даних щодо застосування Аугментину у формі суспензії для лiкування дiтей віком до 2 мiсяцiв немає, тому рекомендацiй з дозування не існує.
Порушення функції нирок. Коригування дозування базується на максимальних рекомендованих дозах амоксицилiну та залежить вiд швидкостi клубочкової фiльтрацiї (ШКФ). Для дiтей зi ШКФ бiльше 30 мл/хв дозу змiнювати не треба. Для лікування дiтей зi ШКФ менше 30 мл/хв суспензiю Аугментину 228 мг/5 мл застосовувати не рекомендується.
У бiльшостi випадкiв слiд надавати перевагу парентеральній терапії.
Порушення функції печінки. Застосовувати з обережністю, монiторувати функцiю печiнки з регулярними iнтервалами. Наявних даних недостатньо для формулювання рекомендацій щодо дозування.
Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побiчних ефектiв з боку шлунково-кишкового тракту препарат слiд приймати на початку прийому їжi.
Лiкування не слiд продовжувати бiльше 14 дiб без консультацiї лiкаря.
Починати лiкування можна з парентерального введення препарату, а продовжувати – формою препарату для перорального застосування, інструкції для приготування суспензії.
Порошок, що мiститься у флаконі, слiд розвести до утворення суспензії, як описано нижче.
Налийте у флакон з порошком кип'яченої води до нижнього, позначеного лiнiєю зi стілкою, рiвня.
Закрийте кришечкою i струснiть флакон до утворення суспензії, дайте постояти суспензії протягом 5 хв до повної дисперсiї.
Долийте води до верхнього, позначеного лінією зi стрілкою, рiвня i струсіть знову. При розведеннi утворюється суспензiя бiлого кольору з жовтуватим або сiруватим вiдтiнком.
Пiсля приготування суспензiї її слiд зберiгати в холодильнику при температурі вiд 2 °С до 8 °С протягом 7 днiв.
При лiкуваннi дiтей віком до 2 років суспензiю Аугментину можна наполовину розводити водою.

Порошок для приготування розчину для ін’єкцій (1000 мг амоксициліну та 200 мг клавуланової кислоти)
Аугментин вводиться внутрiшньовенно (струминно, повiльне введення протягом 3-4 хвилин) або краплинно (перiод інфузії – 30-40 хвилин). Ця форма Аугментину не застосовується для внутрiшньом'язових ін'єкцій. Лiкування не може продовжуватись бiльше 14 днiв без оцiнки результатiв застосування i клiнiчної картини.
Дозування для дорослих
Стандартна доза: 1000/200 мг кожні 8 годин.
Тяжкi iнфекцiї: 1000/200 мг кожнi 4-6 годин. Профілактика ускладнень при хірургічних втручаннях.
Тривалiсть операції < 1 год.: одна доза 1000/200 мг препарату вводиться до анестезії.
Тривалiсть операції > 1 год.: як зазначено вище, та до 4 доз 1000/200 мг препарату вводяться згiдно з інструкцією протягом 24 годин.
Метою застосування Аугментину при хiрургiчних втручаннях є захист пацієнта на перiод ризику пiсляоперацiйного iнфекцiйного ускладнення.
На випадок виникнення клiнiчних ознак iнфекцiї пiд час операції необхiдно провести повний курс внутрiшньовенного або перорального застосування Аугментину пiсля операцiї.
Порушення функції нирок. Корективи дозування базуються на максимальних рекомендованих дозах амоксицилiну.
Клiренс креатинiну > 30 мл/хв: корективи дозування непотрібні.
Клiренс креатинину 10-30 мл/хв: 1000/200 мг, потiм – 500/100 мг 2 рази на день. Клiренс креатинину < 10 мл/хв: 1000/200 мг, потiм – 500/100 мг кожні 24 години.
Гемодіаліз. Корективи дозування базуються на максимальних рекомендованих дозах амоксицилiну. Перша доза – 1000/200 мг, потiм – 500/100 мг кожнi 24 години. Зважаючи на необхiднicть пiдтримання ефективної концентрації, ще одну дозу слiд ввести пiсля закiнчення гемодіалізу.
Порушення функцій печінки. Обережнiсть при дозуванні; постiйний монiторинг функцій печiнки з регулярними iнтервалами. Наявних даних недостатньо для формулювання рекомендашй щодо дозування.
Пацієнти літнього віку. Корекцiя не потрібна. Дози для дорослих, за необхiдностi – коригування залежно вiд функцій нирок.
Дозування для дiтей
Дозування для дiтей з масою тiла до 40 кг залежить вiд маси тiла; мiнiмальний iнтервал дозування – 4 години.
До 3 мiсяцiв
Маса тiла дитини менше 4 кг: 25/5 мг/кг кожнi 12 годин.
Маса тiла дитини бiльше 4 кг: до 25/5 мг/кг кожнi 8 годин, залежно вiд перебiгу інфекції.
Діти від 3 місяців до 12 років: 25/5 мг/кг кожнi 6-8 годин, залежно вiд перебiгу iнфекцiї.
Порушення функції нирок. Корективи дозування базуються на максимальних рекомендованих дозах амоксицилiну.
Кліренс креатинину > 30 мл/хв: корективи дозування не потрiбнi.

Побічна дія
Побічні дії були класифіковані за органами і системами та за частотою їх виникнення. За частотою виникнення розділені на такі категорії: дуже часто – ≥ 1/10, часто – ≥ 1/100 та <1/10, нечасто – ≥ 1/1000 та <1/100, рідко – ≥ 1/10000 та <1/1000, дуже рідко – <1/10000.

Інфекції та інвазії
Часто – кандидоз шкіри та слизових оболонок.
Кровоносна та лімфатична система
Рідко – оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія.
Дуже рідко – оборотний агранулоцитоз та гемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.
Імунна система
Дуже рідко – ангіоневротичннй набряк, анафілаксія, сироваткоподібний синдром, алергічний васкуліт.
Нервова система
Нечасто – запаморочення, головний біль.
Дуже рідко – оборотна гіперактивність і конвульсії. Конвульсії можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, хто отримує високі дози препарату.
Травний тракт
Дорослі:
дуже часто – діарея;
часто – нудота, блювання.
Діти:
часто – діарея, нудота, блювання.
Нудота частіше асоціюється з високими дозами препарату. Вищезазначені симптоми з боку травного тракту можуть бути зменшені при прийомі препарату на початку прийому їжі;
нечасто – порушення травлення;
дуже рідко – антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт та геморагічний коліт), чорний «волохатий» язик.
Дуже рідко у дітей спостерігається поверхнева зміна кольору зубів. Належний догляд за порожниною рота може запобігти цьому явищу. Зміну забарвлення можна усунути за допомогою чищення зубів.
Гепатобіліарні реакції
Нечасто – помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ спостерігалось у хворих, які лікувались антибіотиками групи бета-лактамів, однак клінічне значення цього не встановлено.
Дуже рідко – гепатити та холестатична жовтяниця. Ці явища виникали при застосуванні інших пеніцилінів та цефалоспоринів.
Гепатити виникали, головним чином, у чоловіків і хворих літнього віку. Їх виникнення може бути пов’язане з тривалим лікуванням препаратом. У дітей такі явища виникали дуже рідко.
Ознаки та симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але у деяких випадках можуть виникати через кілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища зазвичай мають оборотний характер. Надзвичайно рідко (рідше ніж 1 повідомлення на приблизно 4 млн. призначень) мають місце летальні випадки, які завжди трапляються у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.
Шкіра та підшкірні тканини
Нечасто – шкірні висипання, свербіж та кропив’янка.
Рідко – поліморфна еритема.
Дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.

Нирки та сечовидільна система
Дуже рідко – інтерстиціальннй нефрит, кристалурія (див. розділ «Передозування»).

Протипоказання
Підвищена чутливість до бета-лактамів, тобто до пеніцилінів та цефалоспоринів. Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням Аугментину.

Передозування
Передозування може супроводжуватися симптомами з боку травного тракту та розладом водно-електролітного балансу. Ці явища лікують симптоматично, приділяючи увагу корекції водно-електролітного балансу. Повідомлялось про випадки кристалурії, що в окремих випадках можуть спричиняти ниркову недостатність. Аугментин може бути видалений з кровотоку методом гемодіалізу.
Може спостерігатись кристалурія амоксициліну, що в деяких випадках може призводити до ниркової недостатності. Є повідомлення про преципітацію амоксициліну у сечовому катетері при застосуванні внутрішньовенного Аугментину у високих дозах. Слід регулярно перевіряти його прохідність.

Особливості застосування
Перед початком терапії Аугментином необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів. Серйозні, а часом навіть фатальні, випадки гіперчутливості (анафілактоїдні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Такі реакції вірогідніше виникають у хворих з наявністю гіперчутливості до пеніцилінів в анамнезі (див. розділ «Протипоказання»). Аугментин не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки при застосуванні амоксициліну при даній патології спостерігалися випадки кіроподібного висипання.
Тривале застосування препарату іноді може спричиняти надмірний ріст нечутливої до Аугментину мікрофлори.
Зрідка у пацієнтів, котрі приймають Аутментин, може спостерігатися подовження протромбінового часу. При супутньому прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг.
Аугментин слід з обережністю призначати пацієнтам з дисфункцією печінки. Повідомлялось про зміни печінкових функціональних тестів у деяких хворих, які лікувались Аугментином, хоча клінічне значення цього не встановлено.
Існують поодинокі повідомлення про холестатичну жовтяницю, яка може мати тяжкий перебіг, але зазвичай є оборотною. Симптоми і ознаки можуть не проявлятися до 6 тижнів після закінчення лікування.
Для пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня порушення.
У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатися кристалурія, головним чином, при парентеральному введенні препарату. Тому для зменшення ризику виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати адекватний баланс між випитою рідиною та виведеною сечею (див. розділ «Передозування»).
Суспензія Аугментин містить аспартам – джерело фенілаланіну, тому він повинен з обережністю призначатися пацієнтам з фенілкетонурією.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність (категорія В)
. Репродуктивні дослідження на тваринах (при застосуванні доз, що у 10 разів перевищували дози для людини) пероральних і парентеральних форм Аугментину не виявили ніякої тератогенної дії. В одному дослідженні у жінок з передчасним розривом оболонок плоду повідомлялося, що профілактичне застосування Аугментину може бути пов’язане з підвищенням ризику некротизуючого ентероколіту у новонароджених. Слід уникати застосування препарату під час вагітності, особливо у І триместрі, крім випадків, коли користь від застосування препарату переважає потенційний ризик.
Період годування груддю. Аугментин можна застосовувати в період годування груддю. Виключаючи ризик розвитку гіперчутливості, пов’язаний із виділенням слідових кількостей Аугментину з грудним молоком, будь-яких шкідливих ефектів для дитини, яка знаходиться на грудному вигодовуванні, немає.
Діти. Дозування таблеток Аугментину (BD) та Аугментину 875/125 мг не рекомендоване дітям віком до 12 років.
Здатність впливати на швидкість реакції nри керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Негативного впливу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не спостерігалось, але слід враховувати імовірність такого побічного ефекту, як запаморочення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне його застосування з Аугментином може призвести до підвищення рівня амоксициліну в крові протягом тривалого часу, проте не впливає на рівень клавуланової кислоти.
Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшити вірогідність алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасного застосування Аугментину та алопуринолу немає.
Як і інші антибіотики, Аугментин може впливати на флору кишечника, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
Присутність клавуланової кислоти в Аугментині може викликати неспецифічне зв’язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, що може мати як наслідок хибнопозитивну реакцію Кумбса.
Несумісність
Аугментин не слід змішувати з продуктами крові, іншими рідинами, що містять білок, зокрема з гідролізатами білків, та з емульсіями жирів для внутрішньовенного застосування. Якщо Аугментин застосовують одночасно з аміноглікозидом, антибіотики не слід змішувати в одному шприці, ємності для внутрішньовенного розчину або в інших ємностях, тому що активність аміноглікозиду втрачається.
Підготовка розчину та особливості введення. Аугментин вводять шляхом внутрішньовенних ін’єкцій (струминно) або шляхом періодичних інфузій (краплинно). Аугментин не можна вводити внутрішньом’язово.
Флакон 600 мг: розчинити вміст у 10 мл води для ін’єкцій (кінцевий об’єм – 10,5 мл).
Флакон 1,2 г: розчинити вміст у 20 мл води для ін’єкцій (кінцевий об’єм – 20,9 мл).
Під час розчинення може з’явитись тимчасове рожеве забарвлення, що зникає. Як правило, розчини Аугментину мають блідо-солом’яний колір.
Внутрішньовенна ін’єкція. Стабільність розчину Аугментину має концен-
траційну залежність, тому розчин Аугментину слід застосовувати негайно після розчинення і вводити повільно протягом 3-4 хвилин. Аугментин можна вводити безпосередньо у вену або через катетер краплинно.
Внутрішньовенна інфузія. Аугментин можна вводити внутрішньовенно у вигляді інфузії у воді для ін’єкцій або в розчині хлористого натрію для ін’єкцій (0,9% маса/об’єм розчин). Додати розчин 600 мг до 50 мл інфузійної рідини або 1,2 г розчин до 100 мл інфузійної рідини (краще застосовувати міні-контейнер або бюретку). Проводити інфузію протягом 30-40 хвилин та з подальшим 4-годинним періодом відновлення. Розчини повинні бути доведені до повного об’єму, що вливається, безпосередньо після розчинення порошку. Розчини антибіотика, що залишились, застосовувати не можна.
Стабільність приготованого розчину. Внутрішньовенні інфузії Аугментину можуть бути зроблені за допомогою різних внутрішньовенних розчинів. Задовільна концентрація антибіотика зберігається при 5 °С і при кімнатній температурі (25 °С) у рекомендованих об’ємах зазначених нижче інфузійних розчинів. При розчиненні препарату та його перебуванні при кімнатній температурі інфузії повинні бути зроблені протягом зазначеного часу.

Стабільність розчинів Аугментину залежить від концентрації. Якщо розчин готується більшої концентрації, період стабільності розчину пропорційно збільшується.
При зберіганні в умовах 5 °С розчини 1000/200 мг і 500/100 мг можуть бути додані до попередньо охолодженого розчину для інфузій (в пластиковому стерильному контейнері) і отриманий препарат може зберігатися при зазначеній температурі до 8 годин.

При нагріванні до кімнатної температури розчин слід використати негайно. Аугментин менш стабільний у розчинах глюкози, декстрану та бікарбонату.
Розчини на зазначеній основі необхідно використати протягом 3-4 хвилин після розчинення.
Будь-який невикористаний розчин слід знищити.
Аугментин не розрахований на мультидозовий режим застосування.

Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования