Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Нозологии

Лекарственные средства

Торговые марки

Солу-Медрол

Солу-Медрол, Solu-Medrol®

Methylprednisolone

Виробник: Pfizer Inc.

Форма випуску та склад
Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін’єкцій:
Солу-Медрол Стерильний порошок 40 мг: 1 Act-O-Val двоємкісний флакон;
Солу-Медрол Стерильний порошок 125 мг: 1 двоємкісний флакон;
Солу-Медрол Стерильний порошок 500 мг: 1 флакон з порошком + 1 флакон з розчинником (7,8 мл);
Солу-Медрол Стерильний порошок 1000 мг: 1 флакон з порошком + 1 флакон з розчинником (15,6 мл).
1 флакон містить метилпреднізолону у вигляді натрію сукцинату 40 мг,
125 мг, 500 мг або 1000 мг; допоміжні речовини: для 125 мг, 500 мг, 1000 мг: одноосновного фосфату натрію моногідрату, двохосновного фосфату натрію безводного, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій; для 40 мг: одноосновного фосфату натрію моногідрату, двохосновного фосфату натрію безводного, натрію гідроксид, лактоза, вода для ін’єкцій; розчинник: спирт бензиловий, вода для ін’єкцій.

Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. Препарат являє собою ін’єкційну форму метилпреднізолону, синтетичного глюкокортикоїду для внутрішньом’язового і внутрішньовенного застосування. Цей водний розчин високої концентрації призначений, в першу чергу, для лікування патологічних станів, при яких потрібно отримати виражений і швидкий ефект. Метилпреднізолон справляє сильну протизапальну, імунодепресивну та протиалергічну дію.
Глюкокортикоїди дифундують крізь клітинну мембрану і утворюють комплекси зі специфічними цитоплазматичними рецепторами. Потім ці комплекси проникають у ядро клітини, зв’язуються з ДНК (хроматином) і стимулюють транскрипцію м-РНК і подальший білковий синтез різних ферментів, чим і зумовлена багатогранна дія глюкокортикоїдів при їх системному застосуванні. Глюкокортикоїди не тільки чинять істотний вплив на запальні та імунні процеси, а
також впливають на метаболізм вуглеводів, білків і жирів. Саме на протизапальній, імунодепресивній та протиалергічній активності глюкокортикоїдів ґрунтується їх застосування у терапевтичній практиці. Завдяки цим властивостям, досягаються такі результати:
- зменшення кількості імуноактивних клітин поблизу осередку запалення; зменшення вазодилатації;
- стабілізація лізосомальних мембран;
- гальмування фагоцитозу;
- зменшення продукції простагландинів і споріднених сполук.
Метилпреднізолон у дозі 4 мг справляє таку ж глюкокортикоїдну (протизапальну) дію, як і 20 мг гідрокортизону. Метилпреднізолон має лише незначну мінералокортикоїдну активність (200 мг метилпреднізолону еквівалентні 1 мг дезоксикортикостерону). Метилпреднізолон чинить виражений вплив на білковий та вуглеводний метаболізм. Максимальна фармакологічна активність
глюкокортикоїдів виявляється уже після того, як концентрація їх у крові стає нижча за пікову; цей факт доводить, що більшість ефектів препарату є скоріше результатом зміни активності ферментів, а не результатом прямої дії лікарського засобу.

Фармакокінетика. Метилпреднізолон натрію сукцинат іn vivo швидко гідролізується під дією холінестераз з утворенням вільного метилпреднізолону. Після внутрішньовенних інфузій у дозі 30 мг/кг, які вводились протягом 20 хвилин, або у дозі 1 г, що вводилась протягом 30-60 хвилин, приблизно через 15 хвилин досягається пік концентрації метилпреднізолону у плазмі, рівний приблизно 20 мкг/мл. Приблизно через 25 хвилин після внутрішньовенного болюсного введення 40 мг метилпреднізолону досягається пік його концентрації у плазмі, що дорівнює 42-47 мкг/100 мл. При внутрішньом’язовому введенні 40 мг через 120 хвилин досягається рівень метилпреднізолону у плазмі, що дорівнює 34 мкг/100 мл. При внутрішньом’язовому введенні досягається більш низьке пікове значення, ніж при внутрішньовенному введенні. При внутрішньом’язовому введенні препарат присутній у плазмі протягом більш тривалого періоду, за умови, що при обох шляхах введення було введено еквівалентну кількість метилпреднізолону. Клінічне значення цих незначних відмінностей, певно, мінімальне, якщо взяти до уваги механізм дії глюкокортикоїдів. Клінічний ефект зазвичай спостерігається через 4-6 годин після введення. При лікуванні астми перші позитивні результати виявляються вже через
1-2 години. Плазматичний період напівжиття метилпреднізолону натрію сукцинату становить від 2,3 до 4 годин і, напевне, не залежить від шляху введення. Його біологічний період напівжиття становив 12-36 годин. За рахунок внутрішньоклітинної активності глюкокортикоїдів, виявляється виражена різниця між плазматичним і фармакологічним періодом напівжиття. Фармакологічна активність зберігається навіть тоді, коли вже не визначається рівень препарату у крові. Тривалість протизапальної активності глюкокортикоїдів приблизно дорівнює тривалості пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової (ГГО) осі. Метаболізм метилпреднізолону, що відбувається у печінці, за якістю ідентичний метаболізму кортизолу. Основними метаболітами є 20α-гідроксиметил-преднізолон та 20-β-гідрокси-6-α-метилпреднізолон. Метаболіти виводяться переважно із сечею у формі глюкуронідів, сульфатів і незв’язаних сполук. Після внутрішньом’язового введення метилпреднізолону, міченого вуглецем 14 °С, 75% загальної радіоактивності виводиться із сечею протягом 96 годин, 9% виводиться з калом протягом 5 днів, і 20% виявляється у жовчі.

Показання для застосування
ЕНДОКРИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ
- Первинна і вторинна недостатність надниркових залоз;
- гостра недостатність надниркових залоз;
- у передопераційний період, у випадку тяжкої травми або тяжкого захворювання, у хворих з установленою або підозрюваною недостатністю надниркових залоз;
- шок, який не піддається іншим видам лікування, коли має місце або підозрюється недостатність кортикального шару надниркових залоз;
- уроджена гіперплазія надниркових залоз;
- негнійний тиреоїдит;
- гіперкальціємія на фоні онкологічного захворювання.
РЕВМАТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. Як додаткова терапія для короткотривалого застосування (при загостренні процесу) при таких захворюваннях:
- посттравматичний остеоартрит;
- синовіїт при остеоартриті;
- ревматоїдний артрит, у тому числі ювенільний ревматоїдний артрит;
- гострий і підгострий бурсит;
- епікондиліт;
- гострий неспецифічний тендосиновіїт;
- гострий подагричний артрит;
- псоріатичний артрит;
- анкілозуючий спондиліт.
КОЛАГЕНОЗИ (імунокомплексні захворювання). При загостренні або як підтримуюча терапія у певних випадках при таких захворюваннях:
- системний червоний вовчак (і вовчаковий нефрит);
- гострий ревмокардит;
- системний дерматоміозит (поліміозит);
- вузликовий періартрит;
- синдром Гудпасчера.
ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ
- Пухирчатка;
- тяжка мультиформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона);
- ексфоліативний дерматит;
- бульозний герпетиформний дерматит;
- тяжкий себорейний дерматит;
- тяжкий псоріаз;
- грибоподібний мікоз.
АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. Для лікування тяжких або інвалідизуючих алергічних станів, при яких виявляється неефективною звичайна терапія:
- бронхіальна астма;
- контактний дерматит;
- атопічний дерматит;
- сироваткова хвороба;
- сезонний або постійний алергічний риніт;
- реакція гіперчутливості до лікарських засобів;
- трансфузійні реакції типу кропив’янки;
- гострий неінфекційний набряк гортані.
ЗАХВОРЮВАННЯ ОЧЕЙ. Тяжкі гострі та хронічні алергічні і запальні процеси з ураженням очей:
- ураження очей, спричинене Herpes zoster;
- ірит, іридоцикліт;
- хоріоретиніт;
- дифузний задній увеїт і хоріоїдит;
- неврит зорового нерва;
- симпатична офтальмія;
- запалення переднього сегмента очного яблука;
- алергічний кон’юнктивіт;
- алергічна крайова виразка рогівки;
- кератит.
ЗАХВОРЮВАННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ. Для терапії у критичні періоди при таких захворюваннях:
- виразковий коліт;
- регіонарний ентерит.
ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
- Симптоматичний саркоїдоз, бериліоз;
- блискавичний або дисемінований туберкульоз легенів (застосовується разом з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією);
- синдром Леффлера, якщо неефективні інші види терапії;
- аспіраційний пневмоніт;
- загострення хронічних обструктивних захворювань легенів;
- пневмонія, спричинена Pneuтocystis саrinіі у хворих на СНІД.
ЗАХВОРЮВАННЯ КРОВІ
- Набута (аутоімунна) гемолітична анемія;
- ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура у дорослих;
- вторинна тромбоцитопенія у дорослих;
- еритробластопенія (еритроцитарна анемія);
- уроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія.
ОНКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. Як паліативна терапія при таких захворюваннях:
- лейкози і лімфоми у дорослих;
- гострі лейкози у дітей;
- онкологічні захворювання у термінальній стадії.
СТАНИ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ НАБРЯКОМ. Для стимуляції діурезу і досягнення ремісії протеїнурії у хворих з нефротичним синдромом без уремії.
ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
- Набряк головного мозку, зумовлений пухлиною – первинною або метастатичною і/або пов’язаний з хірургічною або променевою терапією, зумовлений травмою голови;
- загострення розсіяного склерозу;
- гострі травматичні ушкодження спинного мозку. Лікування слід розпочинати у перші 8 годин після травми.
ЗАХВОРЮВАННЯ ІНШИХ ОРГАНІВ І СИСТЕМ
- Туберкульозний менінгіт із субарахноїдальним блоком або при загрозі блоку (препарат застосовується одночасно з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією);
- трихінельоз з ураженням нервової системи або міокарду;
- трансплантація органів;
- запобігання нудоті та блюванню, спричиненими хіміотерапією з приводу онкологічних захворювань.

Спосіб застосування та дози
Препарат можна вводити:
а) внутрішньовенно болюсно,
б) внутрішньовенно краплинно,
в) внутрішньом’язово.
Якщо препарат призначається як невідкладна терапія гострих станів, то рекомендується призначати його внутрішньовенно. Дози препарату для дітей можуть бути зменшені, доза, що призначається, повинна, перш за все, залежати від тяжкості захворювання і отриманого клінічного ефекту, крім того, необхідно враховувати вік і масу тіла дитини. Доза для дітей не повинна бути меншою, ніж 0,5 мг/кг на добу.
ЯК ДОДАТКОВА ТЕРАПІЯ ПРИ СТАНАХ, ЩО ЗАГРОЖУЮТЬ ЖИТТЮ. Солу-Медрол рекомендується вводити у дозі 30 мг метилпреднізолону натрію сукцинату на кілограм маси тіла, внутрішньовенно, не менше 30 хвилин. Введення цієї дози можна повторювати кожні 4-6 годин протягом 48 годин.
ПУЛЬС-ТЕРАПІЯ для дорослих при лікуванні захворювань, при яких ефективна кортикостероїдна терапія, при загостреннях захворювання і/або при неефективності стандартної терапії.
Рекомендуються такі схеми терапії.
ОНКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ТЕРМІНАЛЬНІЙ СТАДІЇ. Солу-Медрол у дозі 125 мг на добу, який вводився внутрішньовенно щоденно протягом
8 тижнів, достовірно поліпшував якість життя пацієнтів з онкологічними захворюваннями у термінальній стадії. ПРОФІЛАКТИКА НУДОТИ І БЛЮВАННЯ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ХІМІОТЕРАПІЄЮ З ПРИВОДУ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.
Рекомендовані схеми. При хіміотерапії, що характеризується незначною або середньовираженою блювотною дією, рекомендується вводити Солу-Медрол 250 мг внутрішньовенно, не менше 5 хвилин, за годину до введення хіміотерапевтичного препарату на початку хіміотерапії, а також після її закінчення. Для посилення ефекту з першою дозою препарату Солу-Медрол можна вводити препарати хлорфенотіазину.
При хіміотерапії, яка характеризується вираженою блювотною дією, рекомендується вводити Солу-Медрол 250 мг внутрішньовенно, не менше 5 хвилин, у поєднанні з відповідними дозами метоклопраміду або бутирофенону за годину до введення хіміотерапевтичного препарату, потім – по 250 мг внутрішньовенно на початку хіміотерапії і після її закінчення.
ГОСТРІ ТРАВМАТИЧНІ УРАЖЕННЯ СПИННОГО МОЗКУ При лікуванні гострих травматичних ушкоджень спинного мозку рекомендується внутрішньовенне болюсне введення протягом 15 хвилин 30 мг метилпреднізолону на кілограм маси тіла, після 45хвилинної перерви – безперервна інфузія в дозі 5,4 мг/кг/год протягом 23 годин. Препарат спід вводити за допомогою інфузійного насоса в ізольовану вену. Лікування необхідно розпочинати у перші 8 годин після ушкодження.
ПНЕВМОНІЯ, СПРИЧИНЕНА PNEUMOCYSTIS CARINIl, У ХВОРИХ НА СНІД
Можуть бути застосовані різноманітні схеми лікування. Відповідно до однієї із схем, рекомендується вводити 40 мг Солу-Медролу кожні 6-12 годин, з поступовим зниженням дози протягом максимально 21 дня або до закінчення протимікробної терапії. Лікування слід розпочинати протягом перших 72 годин від початку специфічної терапії інфекції, спричиненої Pneuтocystis саnnіі.
ЗАГОСТРЕННЯ ХРОНІЧНИХ ОБСТРУКТИВНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЕГЕНІВ. Солу-Медрол може бути призначений за двома схемами: 0,5 мг/кг в/в кожні 6 годин протягом 72 годин або 125 мг внутрішньовенно кожні 6 годин протягом 72 годин, з подальшим застосуванням пероральних форм кортикостероїдів зі зниженням дози. Загальна тривалість лікування повинна бути не менше 2 тижнів.
ІНШІ ПОКАЗАННЯ. Початкова доза для дорослих може бути від 10 до 500 мг, залежно від характеру захворювання. Для короткого курсу при тяжких гострих станах можуть потребуватися більш високі дози. Початкову дозу, що не перевищує 250 мг, слід вводити внутрішньовенно протягом не менше 5 хвилин, а якщо доза перевищує 250 мг, то тривалість введення повинна бути не менше 30 хвилин. Наступні дози можуть бути введені внутрішньовенно або внутрішньом’язово, при цьому тривалість інтервалів між введеннями буде залежати від реакції хворого на терапію і від його клінічного стану. Кортикостероїдна терапія є лише додатковим методом, але не заміняє звичайну терапію. При лікуванні немовлят і дітей слід вводити нижчі дози, однак при виборі дози, в першу чергу, враховуються тяжкість стану і реакція хворого на терапію, а не вік і маса тіла. Доза, що вводиться, не повинна бути меншою за 0,5 мг/кг на добу. Солу-Медрол може бути введений у вигляді внутрішньовенної інфузії або внутрішньом’язово, але при невідкладних станах починати лікування необхідно переважно з внутрішньовенної ін’єкції. Для внутрішньовенного (або внутрішньом’язового) введення слід приготувати розчин, як буде вказано нижче.

Інструкція для використання
Препарати для парентерального введення слід перевіряти візуально щодо зміни кольору або появи часток у всіх випадках, якщо розчин і упаковка дозволяють це зробити.
а) Двоємкісний флакон
1. Натисніть на пластиковий активатор, щоб розчинник перелився у нижню ємкість.
2. Обережно похитуйте флакон доти, доки порошок не розчиниться.
3. Видаліть пластиковий диск, що прикриває центр пробки.
4. Обробіть поверхню пробки відповідним антисептиком.
5. Проколіть голкою центр пробки так, щоб було видно кінчик голки. Переверніть флакон і відберіть шприцом необхідну кількість розчину.
б) Флакон
Дотримуючись асептики, ввести розчинник у флакон зі стерильним порошком. Використовуйте лише спеціальний розчинник.
в) Приготування розчину для внутрішньовенної інфузії
Щоб приготувати розчини для внутрішньовенної інфузії, спочатку слід приготувати розчин Солу-Медролу, як вказано вище. Терапію можна почати з введення препарату Солу-Медрол внутрішньовенно, не менше 5 хвилин (при дозах до 250 мг включно) або не менше 30 хвилин (при дозах, що перевищують 250 мг). Наступні дози вводяться таким же чином. Препарат може бути введений також у вигляді розведених розчинів шляхом змішування початкового розчину препарату з 5% водним розчином декстрози, з фізіологічним розчином, з 5% розчином декстрози у 0,45% або 0,9% розчині хлориду натрію. Отримані розчини залишаються фізично і хімічно стабільними протягом 48 годин.

Побічна дія
Примітка. Перелічені нижче побічні ефекти є типовими для всіх кортикостероїдів при системному застосуванні.
ПОРУШЕННЯ ВОДНО-ЕЛЕКТРОЛІТНОГО БАЛАНСУ: затримка натрію, застійна серцева недостатність у чутливих хворих, артеріальна гіпертензія, затримка рідини, гіпокаліємія та гіпокаліємічний алкалоз.
З БОКУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ: розрив міокарду внаслідок інфаркту міокарду, гіпотензія, аритмія.
З БОКУ ОПОРНО-РУХОВОЇ СИСТЕМИ: стероїдна міопатія, м’язова слабкість, остеопороз, патологічні переломи, компресійні переломи хребців, асептичний некроз і розриви сухожиль, особливо ахіллового сухожилля.
З БОКУ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ: пептичні виразки з можливою перфорацією і кровотечею, шлункова кровотеча, панкреатит, езофагіт, перфорація кишки. Після кортикостероїдної терапії можливе підвищення рівня аланін-амінотрансферази, аспартатамінотрансферази та лужної фосфатази.
З БОКУ ШКІРИ: погіршується загоювання ран, можливі петехії і екхімози, шкіра стає тонкою і чутливою.
МЕТАБОЛІЧНІ: негативний азотистий баланс, зумовлений катаболізмом білків. НЕВРОЛОГІЧНІ: підвищення внутрішньочерепного тиску з набряком диску зорового нерва (псевдопухлина головного мозку), психічні розлади і судоми.
З БОКУ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ: порушення менструального циклу, розвиток синдрому Іценка-Кушинга, пригнічення функції гіпоталамо-наднирковозалозної осі, зниження толерантності до глюкози, клінічний прояв латентного цукрового діабету, підвищення потреби в інсуліні або в пероральних цукрознижувальних препаратах у хворих на цукровий діабет, гальмування процесу росту у дітей.
З БОКУ ОЧЕЙ: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску і екзофтальм.
З БОКУ ІМУННОЇ СИСТЕМИ: маскування клінічної картини інфекцій, активізація латентних інфекцій, можливе виникнення захворювань, спричинених умовно патогенними збудниками, можливі реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, а також пригнічення реакцій при проведенні шкірних проб.
Крім того, при проведенні парентеральної кортикостероїдної терапії можуть виникати ще й такі побічні ефекти: алергічні реакції анафілактоїдного типу з або без циркуляторного колапсу, зупинка серця, бронхоспазм, пригнічення реакції на алергени при проведенні шкірних проб, тривала гикавка при застосуванні високих доз кортикостероїдів.

Протипоказання
Системні грибкові інфекції, відома гіперчутливість до метилпреднізолону або до одного з компонентів препарату.

Передозування
Клінічного синдрому гострого передозування препарату Солу-Медрол не існує. Метилпреднізолон може бути виведений шляхом діалізу.

Особливості застосування
Препарати вибору – гідрокортизон або кортизон; за необхідності можуть використовуватися синтетичні аналоги у комплексі з мінералокортикоїдами; особливо велике значення має додавання мінералокортикоїдів у педіатричній практиці. Необхідність у додаванні мінералокортикоїдів може виникнути і при застосуванні синтетичних аналогів.
У ході проведених досліджень не була підтверджена ефективність препарату Солу-Медрол при септичному шоці, і навіть встановлено, що може відмічатися підвищена летальність у хворих із групи високого ризику (наприклад, при збільшенні рівня креатиніну вище 2,0 мг% або при вторинних інфекціях).
У випадку шоку, що є наслідком недостатності надниркових залоз, або шоку, який не піддається терапії звичайними методами, коли можлива наявність недостатності надниркових залоз, зазвичай препаратом вибору є гідрокортизон. У випадках, коли небажана мінералокортикоїдна дія, слід віддати перевагу метилпреднізолону. Хоча не проводилися достовірні контрольовані дослідження (тобто дослідження подвійним «сліпим» методом з плацебо), результати експериментів на тваринах показують, що Солу-Медрол може бути ефективним при лікуванні геморагічного, травматичного і хірургічного шоку, якщо неефективна стандартна терапія (наприклад, відшкодування втрати рідини і т.ін.).
Хворим, які можуть зазнати впливу стресу на фоні кортикостероїдної терапії, показано збільшення дози швидкодіючих кортикостероїдів до, під час і після стресової ситуації.
На фоні кортикостероїдної терапії деякі інфекції можуть перебігати у стертій формі, крім того, можуть виявлятися нові інфекції. При застосуванні кортикостероїдів можливе зниження стійкості до інфекцій, а також порушення здатності організму локалізувати інфекційний процес. Розвиток інфекцій, що спричиняються різними патогенними організмами, такими як віруси, бактерії, гриби, найпростіші або гельмінти, які локалізуються у різних системах організму людини, може бути пов’язаний із застосуванням кортикостероїдів як у монотерапії, так і в поєднанні з іншими лікарськими засобами – імунодепресантами, які впливають на клітинний імунітет, гуморальний імунітет або на функцію нейтрофілів. Ці інфекції можуть мати легкий або помірний перебіг, однак у ряді випадків можливий тяжкий перебіг і навіть летальний кінець. Причому, чим вищі дози кортикостероїдів застосовуються, тим вища ймовірність розвитку інфекційних ускладнень.
Хворим, які отримують лікування кортикостероїдами в дозах, які справляють імунодепресивну дію, протипоказане введення живих або живих ослаблених вакцин. Однак хворим, які отримують лікування кортикостероїдами в дозах, що справляють імунодепресивну дію, можуть вводитися вбиті або інактивовані вакцини; разом з тим, відповідь на введення таких вакцин може бути знижена. Хворим, які отримують лікування кортикостероїдами в дозах, що не справляють імунодепресивної дії, за відповідними показаннями може проводитись імунізація.
Використання препарату Солу-Медрол при активному туберкульозі обмежується лише випадками блискавичного і дисемінованого туберкульозу, коли кортикостероїди застосовуються для лікування захворювання, у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією. Якщо кортикостероїди показані хворим на латентний туберкульоз або у період віражу туберкулінових проб, то необхідний пильний контроль стану хворих, оскільки можлива реактивація захворювання. Під час тривалої кортикостероїдної терапії такі хворі повинні одержати хіміопрофілактику.
У зв’язку зі збільшенням частоти реактивації туберкульозу у хворих на СНІД, слід розглянути доцільність проведення специфічної протитуберкульозної терапії, якщо цим хворим із групи високого ризику проводиться терапія кортикостероїдами. Ця категорія хворих повинна знаходитися під контролем також у зв’язку з тим, що у них підвищується ризик загострення інших латентних інфекцій.
Оскільки зрідка у хворих, які отримують парентеральну кортикостероїдну терапію, можливий розвиток анафілактоїдних реакцій (наприклад, бронхоспазм), перед введенням кортикостероїдів слід проводити відповідні профілактичні заходи, особливо якщо в цього хворого в анамнезі відмічались алергічні реакції на будь-які лікарські препарати.
Є повідомлення про порушення ритму серця і/або розвиток циркуляторного колапсу і/або про зупинку серця після швидкого внутрішньовенного введення високих доз метилпреднізолону натрію сукцинату (більше 0,5 г, введених менше ніж за 10 хв). Під час і після швидкого внутрішньовенного введення високих доз метилпреднізолону натрію сукцинату також відмічались випадки брадикардії, однак вони не обов’язково залежали від швидкості або тривалості інфузії.
Препарат містить бензиловий спирт. Встановлено, що бензиловий спирт може спричиняти «синдром ядухи» з летальним кінцем у недоношених новонароджених.
Кортикостероїди слід застосовувати з обережністю при лікуванні хворих з ураженням очей, спричинених вірусом простого герпесу, оскільки це може призвести до перфорації рогівки. На фоні терапії кортикостероїдами можливий розвиток різних психічних розладів – від ейфорії, безсоння, коливань настрою, порушень особистості й тяжкої депресії до гострих психотичних проявів. Крім того, емоційна нестабільність або схильність до психотичних реакцій, які вже мають місце, на фоні терапії кортикостероїдами можуть посилюватися. Кортикостероїди слід застосовувати з обережністю при неспецифічному виразковому коліті, якщо існує загроза перфорації, абсцесу або іншої гнійної інфекції, а також при дивертикуліті, за наявності свіжих кишкових анастомозів, при активній або латентній пептичній виразці, нирковій недостатності, артеріальній гіпертензії, остеопорозі або при тяжкій псевдопаралітичній міастенії.
Оскільки ускладнення при терапії глюкокортикоїдами залежать від величини дози і від тривалості лікування, то в кожному конкретному випадку слід оцінювати співвідношення між можливим ризиком і користю – відносно як дози і тривалості лікування, так і режиму введення (щоденно або переривчастим курсом).
Описана гостра міопатія при застосуванні високих доз кортикостероїдів найчастіше виникає у хворих з порушеною нервово-м’язовою передачею (наприклад, при тяжкій псевдопаралітичній міастенії) або у хворих, які одночасно отримують лікування препаратами-блокаторами нервово-м’язової передачі (наприклад, панкуроніумом). Така гостра міопатія має генералізований характер, може уражати м’язи ока і дихальної системи, призводити до розвитку тетрапарезу. Можливе підвищення рівня креатинкінази. При цьому поліпшення стану або видужання після відміни кортикостероїдів може відбутися лише через багато тижнів або навіть через кілька років.
Немає вказівок на те, що кортикостероїди виявляють канцерогенну чи мутагенну дію або порушують фертильність.
Повідомляється, що у хворих, які отримували терапію кортикостероїдами, відмічалася саркома Капоші. Однак при відміні кортикостероїдів може настати клінічна ремісія.
Вагітність і лактація. Результати ряду досліджень на тваринах показують, що введення високих доз кортикостероїдів самкам може спричинити порушення розвитку плоду. Перш ніж призначати препарати цієї групи вагітним, жінкам, які годують груддю, а також жінкам, у яких вагітність може настати в ході лікування, слід уважно оцінити можливу користь від застосування препарату і потенційний ризик для матері й ембріону або плоду. Оскільки ми не маємо достатніх даних про безпеку кортикостероїдів для вагітних, ці препарати можуть застосовуватися при вагітності лише за безсумнівної необхідності.
Кортикостероїди проникають крізь плацентарний бар’єр. Немовлята, народжені матерями, які отримували достатньо високі дози кортикостероїдів під час вагітності, повинні знаходитися під пильним контролем для своєчасного виявлення ознак недостатності надниркових залоз. Достовірного впливу кортикостероїдів на процес пологів не виявлено. Кортикостероїди виділяються у материнське молоко.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Метилпреднізолон має широке застосування у клінічній практиці, тому його часто доводиться призначати одночасно з лікарськими засобами інших груп. Установлено, що метилпреднізолон взаємодіє з такими препаратами, як олеандоміцин, еритроміцин, кетоконазол. Така взаємодія може посилювати терапевтичні ефекти метилпреднізолону і водночас – посилювати його побічні ефекти. При взаємодії з рифампіцином може спостерігатись зниження терапевтичної ефективності останнього, що потребує відповідної корекції дози рифампіцину. При одночасному застосуванні з інгібіторами холінестерази (неостигміном, піридостигміном), може спостерігатися посилення міастенії. Взаємодія з антикоагулянтами для перорального введення і гепарином може призводити як до посилення, так і до послаблення процесів згортання крові, що потребує моніторингу цих процесів і відповідної корекції дози антикоагулянтів. Антиконвульсанти (фенобарбітон, фенітоїн та рифампін) знижують ефективність метилпреднізолону, що може потребувати корекції його дози. Одночасне застосування з протидіабетичними засобами, такими як інсулін, глібенкламід, може призводити до зниження контролю рівня глюкози крові. Слід ретельно стежити за рівнем глюкози та відповідно коригувати дозу антидіабетичних препаратів. Усі антигіпертензивні препарати знижують свою активність щодо контролю артеріального тиску при одночасному застосуванні метилпреднізолону. Метилпреднізолон потенціює дію дигоксину та інших серцевих глікозидів і підсилює токсичність усіх діуретиків, що спричиняють втрату калію, що потребує моніторингу вмісту калію в сироватці крові та відповідної корекції його рівня за необхідності. Метилпреднізолон підсилює токсичність живих вакцин (поліомієлітної, БЦЖ, паротитної, проти кору, проти краснухи, проти вітряної віспи). На фоні терапії метилпреднізолоном, може виникнути дисемінована вірусна інфекція у відповідь на застосування живих вакцин. Метилпреднізолон послаблює імунну відповідь на вбиті вірулентні вакцини. Одночасне застосування з метотрексатом дозволяє знизити дозу кортикостероїдів. Метилпреднізолон уповільнює метаболізм циклоспорину, викликає часткову реверсію нервово-м’язового блоку, спричиненого панкуроніумом, знижує активність анксіолітиків та антипсихотичних засобів, що, як правило, потребує збільшення дози цих препаратів. Метилпреднізолон підсилює ефекти симпатоміметичних препаратів, зокрема сальбутамолу, та підвищує їх токсичність. При одночасному застосуванні метилпреднізолону і циклоспорину були відмічені випадки виникнення судом. Оскільки одночасне введення цих препаратів спричиняє взаємне гальмування метаболізму, ймовірно, що судоми та інші побічні ефекти, пов’язані із застосуванням кожного з цих препаратів як монотерапії, при їх сумісному застосуванні можуть виникати частіше.
Інгібітори СУРЗА4 (такі як макроліти, триазолові протигрибкові засоби, деякі блокатори кальцієвих каналів) можуть сповільнювати метаболізм метилпреднізолону і цим збільшувати його кліренс. У таких випадках, для уникнення стероїдної інтоксикації слід титрувати дозу метилпреднізолону.
При тривалому прийомі високих доз аспірину кортикостероїди можуть збільшити його виведення. Це може призвести до зниження рівня саліцилатів у сироватці крові або до підвищення ризику токсичності саліцилату при припиненні прийому кортикостероїдів. Аспірин слід призначати з обережністю у комбінації з кортикостероїдами пацієнтам з гіпопротромбінемією.
Вплив кортикостероїдів на фармакокінетику пероральних антикоагулянтів варіює. Повідомлялося як про збільшення, так і про зменшення ефективності антикоагулянтів при одночасному прийомі з кортикостероїдами. Таким чином, необхідно проводити моніторинг показників коагулограми для підтримання необхідного антикоагулянтного ефекту. Сумісність і стабільність розчинів метилпреднізолону нагрію сукцинату при внутрішньовенному введенні з іншими лікарськими засобами, що входять до складу сумішей для внутрішньовенного введення, залежать від рН, концентрації, часу, температури, а також від розчинності самого метилпреднізолону. Тому, щоб уникнути проблем, пов’язаних із сумісністю і стабільністю, Солу-Медрол рекомендується, по можливості, вводити окремо від інших лікарських засобів, внутрішньовенно болюсно чи інфузійно, або через додаткову крапельницю як інший розчин.

Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования