Природжений стеноз стравоходу

МКХ-10: Q39.3

Природжений стеноз стравоходу – вада розвитку, яка характеризується звуженням просвіту стравоходу, як правило, у дистальній третині, що поєднується із присутністю аномальної тканини в стінці стравоходу (тканина дихальних шляхів, включаючи фіброзне або хрящове кільце та миготливий епітелій) та гіпертрофією м’язової оболонки у ділянці стенозу.

Клінічна картина

Клінічні прояви захворювання залежать від ступеня стенозу – при вираженому стенозі вони з’являються із перших місяців життя, а незначні стенози тривалий час протікають безсимптомно і маніфестують у другому півріччі життя після введення дитині прикорму.
Першими симптомами є дисфагія та зригування. Після введення прикорму у дитини з’являється блювання під час годування або через короткий проміжок часу після прийому їжі, неспокій під час годування. Блювотні маси мають неперетравлену їжу без кислого запаху та без домішків жовчі. У той же час, годування рідкою їжею не викликає диспепсичних явищ. Старші діти можуть скаржитись на болі за грудиною. Поступово формується супрастенотичне розширення стравоходу, зниження апетиту, відмова від страв прикорму.

Діагностика

Діагностика базується на даних анамнезу, клінічного обстеження дитини.
Для підтвердження діагнозу проводять ендоскопічне (фіброезофагогастроскопія) та рентгенконтрастне дослідження стравоходу.

Диференціальна діагностика
Диференціальний діагноз необхідно проводити з іншими вродженими вадами розвитку верхніх відділів ШКТ, дискінезією стравоходу, гастроезофагеальним рефлюксом, пілороспазмом, запальними захворюваннями верхніх відділів ШКТ (езофагіт, гастрит), захворюваннями, які супроводжуються обструкцією стравоходу (кіста або пухлина середостіння, аномалія розвитку магістральних судин), зригуваннями та блюваннями інфекційного або центрального генезу.

Лікування

Консервативне – бужування або дилатація стравоходу, оперативне – видалення вузького відділу із накладанням анастомозу.

Прогноз

При своєчасному лікуванні – сприятливий.