Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Детский гастроэнтеролог

Гастроэнтерология детей раннего возраста

Малюкова румінація

МКХ-10: К22.9

Малюкова румінація – закид вмісту шлунку до ротової порожнини, з наступним його пережовуванням та ковтанням.

Етіологія і патогенез

Малюкова румінація – захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, яке частіше зустрічається у віці від 2 до 12 місяців, але може спостерігатися і у більш старшому віці.
Причиною є повторні періодичні напади скорочення м’язів черевного пресу, діафрагми і язика, які ведуть до закиду шлункового вмісту до ротової порожнини, де він пережовується та ковтається або випльовується.
Румінація пов’язана з анатомо-фізіологічними особливостями та загальною морфофункціональною незрілістю шлунково-кишкового трату та нервової системи, що призводить до дискоординації функціонування сфінктерів стравоходу та послідовності їх взаємодії.
Напружена ситуація у сім’ї сприяє проявам румінації, тому даний стан розцінюється як прояв підвищеної збудливості нервової системи та тривоги у дитини.
Малюкова румінація може бути симптомом психічного захворювання, викликаного психосоціальною депривацією або проявом тяжкого органічного ураження центральної нервової системи.

Клінічна картина та діагностика

Діагноз малюкової румінації встановлюється за наявності протягом не менше як трьох останніх місяців наступних критеріїв:
1. Повторні скорочення черевних м’язів, діафрагми та язика.
2. Зригування шлункового вмісту в ротову порожнину, яке відкашлюється або пережовується та повторно ковтається.
3. Наявність трьох і більше наступних ознак:
- початок між 3-ім та 8-им місяцями життя;
- відсутність ефекту від заходів, які застосовуються при гастроезофагеально-рефлюксній хворобі, антихолінергічних препаратів, застосування антирефлюсних молочних сумішей, годування через зонд;
- зригування не супроводжуються блюванням або занепокоєнням;
- не виникає підчас сну та при контакті з людьми.

Лікування

Поліпшення психологічних відносин між матір’ю і дитиною: тактильних, зорових, слухових заспокійливих відчуттів.
Поліпшення догляду (здатності осіб, які доглядають хворого, розпізнавати і відповідати на фізичні та емоційні потреби дитини).
Постійна позиційна терапія: дитину слід укладати з піднятим на 50° головним кінцем, якщо вона лежить на спині або боці, й на 30°, якщо лежить на животі.
При неефективності зазначених заходів – хірургічне лікування шлунково-стравохідного рефлюксу (фундоплікація за Ніссеном, операції за Талем, Дором, Тоупом).

Прогноз

Прогноз сприятливий. Румінація, яка продовжується у дітей після одного року, потребує проведення допоміжних обстежень та консультації психоневролога.

Профілактика

Профілактичних заходів малюкової румінації не розроблено.

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
Практикум врача

Клинический опыт

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Придбати довідник

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання