Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Детский гастроэнтеролог

Гастроэнтерология детей раннего возраста

Трансплантація печінки

З 90-х років ХХ ст. трансплантація печінки широко впроваджена в педіатричну практику в усьому світі. Сьогодні в Європі та Америці налічується близько
200 трансплантаційних центрів. У 25 країнах Європи з 1988 по 2007 рр. проведено 6450 трансплантацій печінки у дітей. За даними різних трансплантаційних центрів, виживання дітей впродовж 1 року після трансплантації печінки складає 90%, від 5 до 8 років – 60-80%. В Європі більше 40% операцій виконано у дітей до 2 років, близько 50% – у дітей від 2 до 12 років і у 10% – від 12 до 15 років.
Поява нових методик дозволила розширити діапазон показань для трансплантації печінки у дитячому віці. Модифікація операції, при якій велика донорська печінка зменшується за рахунок видалення бічних сегментів для отримання необхідного за розміром органу зменшила смертність серед дітей з 15 до 5%. Дана модифікація дозволила розширити віковий діапазон проведення операції у дітей до 1 року.
У структурі захворювань, при яких проводилася трансплантація печінки, за даними Європейського регістру трансплантації печінки, з 1988 по 2007 рр. провідне місце займають холестатичні захворювання: їх частка складає 75% у дітей до 2 років і 43% – у дітей від 2 до 15 років. Метаболічні захворювання складають 9% у прооперованих дітей до 2 років та 27% – у дітей від 2 до 15 років. Гостра печінкова недостатність була причиною трансплантації печінки у 9% дітей до 2 років та у 15% – у дітей від 2 до 15 років. Цироз печінки – у 4% та 10% дітей відповідно. Хронічний холестаз у новонароджених дітей найчастіше обумовлений позапечінковою біліарною атрезією. За відсутності терапії смерть від даної патології настає впродовж перших двох років життя. Недостатність альфа 1-антитрипсину найбільш часто є показанням для трансплантації печінки серед дітей з метаболічними хворобами у Європі. До 3 років виживає приблизно 90% прооперованих дітей.
Оптимальним часом для виконання трансплантації печінки є період до розвитку критичного зниження функції печінки, необоротного порушення функції життєво важливих систем організму, виникнення ускладнень цирозу печінки, які загрожують життю. Трансплантація печінки повинна бути проведена до незворотної затримки фізичного і психічного розвитку дитини з цирозом печінки.

Основні стани та показання до трансплантації печінки
I. Хронічна печінкова недостатність
А. Холестатичні захворювання печінки
Позапечінкова атрезія жовчних шляхів
Ідіопатичний неонатальний гепатит
Синдром Алажиля
Несиндромальна біліарна гіпоплазія
Спадковий прогресуючий внутрішньопечінковий холестаз
Фіброхолангіокістоз печінки (Синдром Каролі)
Б. Метаболічні захворювання печінки
Недостатність a1-антитрипсину
Тирозинемія
Хвороба Вільсона
Муковісцидоз
Хвороба накопичення глікогену
В. Хронічний гепатит
Автоімунний гепатит
Ідіопатичний гепатит
Вірусний гепатит (В, С, D)
Криптогенний цироз

II. Гостра печінкова недостатність
А. Фульмінантний гепатит
Автоімунний гепатит
Галотанова анестезія
Передозування парацетамолу
Вірусний гепатит різної етіології
Б. Метаболічні хвороби печінки
Хвороба Вільсона
Неонатальний гемохроматоз
Тирозинемія, І тип
В. Вроджені порушення метаболізму
Синдром Кріглера-Найяра, І тип
Сімейна гіперхолестеринемія

III. Пухлини печінки
А. Нерезектабельна злоякісна пухлина
Довготривалі спостереження дозволили визначити стани, які сьогодні розглядаються як абсолютні та відносні протипоказання для трансплантації печінки. Абсолютним протипоказанням для трансплантації печінки є наявність системної інфекції або сепсису грибкової етіології. Імуносупресивна терапія сприяє прогресуванню інфекційного процесу. Злоякісні пухлини позапечінкової локалізації є абсолютним протипоказанням до трансплантації печінки, оскільки після операції на фоні супресивної терапії активізуються метастатичні вогнища. Трансплантація печінки протипоказана дітям, які мають виражені зміни з боку серцево-судинної, дихальної, центральної нервової системи, які не будуть ліквідовані після операції, за винятком випадків, коли причиною таких змін є ураження печінки.

Протипоказання до трансплантації печінки
Абсолютні
1. Важкі захворювання серцево-судинної системи.
2. Важкі захворювання легень.
3. Важкі хронічні захворювання інших органів і систем, які не піддаються медикаментозній корекції.
4. Позапечінкові злоякісні утворення.
5. Інфекції позапечінкової локалізації, резистентні до терапії (СНІД).

Відносні
1. Інтеркурентні захворювання.
2. Стани, які затрудняють технічне виконання трансплантації печінки.
За даними деяких авторів, приблизно 20% дітей після операції трансплантації печінки мають прогресуюче погіршення якості життя, що потребує постійної симптоматичної медикаментозної корекції. Після операції реципієнти знаходяться на пожиттєвій імуносупресивній терапії для попередження реакції відторгнення трансплантату.

Клинический опыт

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання