Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із пептичною виразкою анастомозу, ускладненою кровотечею
Діагноз: Пептична виразка анастомозу, ускладнена кровотечею
МКХ-10: К28.4
Код МКХ-10: К28.4 (О3) ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА КРОВОТЕЧЕЮ
Визначення
Пептична виразка анастомозу, ускладнена кровотечею – арозивна кровотеча з
виразки анастомозу.
Скарги
Обумовлені темпом кровотечі, об’ємом крововтрати і виразністю волемічних
розладів. Представлені блюванням кров’ю, вмістом типу «кавової гущі», меленою,
запамороченням, наявністю «мушок» перед очима та загальною слабкістю.
Анамнез
Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, стан після ваготомії з дренуванням
шлунка, резекції шлунка або гастроентеростомії. Різке зменшення больового
синдрому при виникненні кровотечі (симптом Фінстерера).
Об’єктивний стан
Залежить від ступеня тяжкості крововтрати, темпу кровотечі, гіпоксії та ознак
геморагічного шоку. Ректально – на рукавичці кал чорного кольору.
Лабораторна діагностика
Визначення гемоглобіну, кількості еритроцитів, гематокриту, розрахунок дефіциту
фактичного та належного ОЦК, визначення групи крові, резус-належності та маси
тіла.
Інструментальна діагностика
Фіброгастродуоденоскопія.
Показання до стаціонарного лікування
Клініко-лабораторні ознаки кровотечі.
Ускладнення, які можуть виникнути у хворого з пептичною виразкою анастомозу,
ускладненою кровотечею
А. Внаслідок кровотечі:
а) гіповолемічний шок;
б) поліорганна недостатність;
в) перфорація виразки.
Б. При наявності операції, післяопераційні ускладнення:
а) З боку об’єкту операції – рецидив кровотечі, недостатність швів анастомозу
або кукси ДПК, порушення евакуації із шлунка.
б) З боку черевної порожнини та операційної рани: абсцеси черевної порожнини,
перитоніт, нагноєння операційної рани.
в) З боку інших органів та систем: пневмонія, серцево-судинні порушення.
Рекомендації після виписки хворого із стаціонару
Хворий виписується до хірурга поліклініки і через рік після операції, якщо немає
віддалених хірургічних ускладнень, передається під нагляд гастроентеролога,
терапевта або лікаря загальної практики.
При виконанні паліативної операції – продовження терапії засобами для лікування
виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки після виписки із стаціонару,
через три місяці після виписки – проведення контрольної ФГДС з метою виявлення
виразки, з подальшим наглядом та періодичним обстеженням за алгоритмом лікування
хворого з виразковою хворобою. При ускладненому перебігу захворювання та
неефективності – вирішення питання про хірургічне втручання за відносними
показаннями.
При виконанні радикальної операції – нагляд, обстеження та лікування
прооперованого хворого проводиться за потребою.
КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБИ
К28 Пептична виразка анастомозу
Макет клінічного діагнозу: {Iх}пептична виразка анастомозу{після Lх} {ускладнена
Oх}
Ендоскопічні прояви захворювання:
I1 – активна.
I2 – рецидивна.
I3 – що рубцюється.
I4 – зарубцьована.
Етіологія:
L1 – після резекції шлунка за Більрот-I.
L2 – після резекції шлунка за Більрот-II.
L3 – після СтВ і пілоропластики.
L4 – після СПВ і пілоропластики.
L5 – після СтВ і гастроентеростомії.
L6 – після СПВ і гастроентеростомії.
L7 – після СтВ і гастродуоденостомії.
L8 – після СПВ і гастродуоденостомії.
L9 – після гастроентеростомії.
Ускладнення:
О1 – гостра кровотеча {Iх}
Ендоскопічні ознаки активності кровотечі за Forest:
I1 – активна струминна.
I2 – активна капілярна.
I3 – тромбована судина з загрозою кровотечі.
I4 – фіксований згорток крові.
I5 – дрібні тромбовані судини.
I6 – дефект під фібрином.
О2 – крововтрата {Т ступеня}.
Класифікаційні ознаки ступеня тяжкості величини крововтрати:
Т1 – легкий ступінь тяжкості
(крововтрата 10-20%, пульс до 90 уд. за 1 хв, АТ > 120 мм рт.ст., шоковий індекс
П/АТ = 0,54-0,78; Ер. = 4,0-3,5x1012/л; Hb = 120-100 г/л; Ht = 44-38%; діурез =
50-60 мл/год).
Т2 – середній ступінь тяжкості
(крововтрата 21-30%, пульс 90-110 уд. за 1 хв, АТ 120 -80 мм рт. ст., шоковий
індекс П/АТ = 0,78-1,38; Ер. = 3,5-2,5x1012/л; Hb = 100-80 г/л; Ht = 38-32%;
діурез = 40-50 мл/год).
Т3 – важкий ступінь
(крововтрата 31-40%, пульс > 120 уд. за 1 хв, АТ 80 -70 мм рт.ст., шоковий
індекс П/АТ = 1,38-1,5; Ер. = 2,5-2,0x1012/л; Hb = 80-60 г/л; Ht = 32-22%;
діурез = 30-40 мл/год).
Т4 – вкрай важкий ступінь
(крововтрата 41-70%, пульс > 120 уд. за 1 хв, АТ < 70 мм рт. ст., шоковий індекс
П/АТ >1,5; Ер <2x1012/л; Hb < 60 г/л; Ht < 22%; діурез < 30 мл/год)
O3 – перфорація {в стадії Fх};
O4 – пенетрація {в Lх}
L1 – підшлункова залоза,
L2 – гепатодуоденальна зв’язка,
L3 – жовчний міхур,
L4 – печінка,
L5 – товста кишка,
L6 – передня черевна стінка.
O5 – {Iх} стеноз;
O6 – шлунково-тонко-товстокишкова нориця.
Показання до стаціонарного лікування: клініко-лабораторні ознаки кровотечі.
Код МКХ-10: К28.4 (O1; I1; O2; T4) ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА
КРОВОТЕЧЕЮ (FOREST 1a – АКТИВНА СТРУМИННА), КРОВОВТРАТА ВКРАЙ ВАЖКОГО СТУПЕНЯ
ТЯЖКОСТІ
Код МКХ-10: К28.4 (O1; I2; O2; T4) ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА
КРОВОТЕЧЕЮ (FOREST 1b – АКТИВНА КАПІЛЯРНА), КРОВОВТРАТА ВКРАЙ ВАЖКОГО СТУПЕНЯ
ТЯЖКОСТІ
А. Скарги: слабкість, яка виникає раптово, запаморочення, непритомний стан,
серцебиття, блювання червоною кров’ю із згортками, спрага, чорний кал.
Б. Об’єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при вкрай важкій крововтраті:
– стан важкий, шкірні покриви бліді або ціанотичні, вологі, холодні, слизові
оболонки сухі;
– дихання часте;
– живіт симетричний, помірно роздутий, бере участь в акті дихання, при пальпації
м’який, помірно болючий в епігастрії;
– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
– ректально – знижений тонус анального сфінктера, на рукавичці – рідкий чорний
кал («мелена»), мимовільна дефекація і сечовипускання.
б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати вкрай важкого ступеня:
· крововтрата вкрай важкого ступеня:
– пульс>120 уд. за 1 хв; АТсист.< 70 мм рт.ст.; ЦВТ 0 мм вод.ст.; шоковий
індекс (П/АТ) >1,5;
– еритроцити < 2,0 х 1012/л; Нb < 60 г/л; Ht < 22%; дефіцит ОЦК –
41-70%;
– діурез < 30 мл/год.
В. Госпіталізація: до операційної для надання термінової хірургічної допомоги та
наступного переводу до відділення інтенсивної терапії.
Г. Тривалість стаціонарного лікування: до операції – 1-2 години, після операції
– 12-16 діб.
Д. Критерії якості лікування:
а) стійкий хірургічний гемостаз;
б) поповнення крововтрати;
в) відновлення моторно-евакуаторної функції ШКТ;
г) загоєння рани.
ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК,
глобулярного об’єму.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-належності крові.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія.
– Електрокардіографія спокою.
ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА
1. Догляд за хворим:
– Інтубація і декомпресія шлунка.
– Пункційна катетеризація двох вен, одна з яких обов’язково центральна.
– Підготовка операційного поля.
2. Поповнення гострої крововтрати вкрай важкого ступеня починається з
внутрішньовенного введення розчинів електролітів (в/в струминно зі швидкістю до
250-300 мл/хв, після стабілізації гемодинамічних показників темп інфузії
зменшується до 30 мл/хв).
Перший венозний доступ:
– Розчини електролітів (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· натрію хлориду розчин 0,9% ввс 500 мл, або Рінгера розчин ввс 500 мл (з
розрахунку на 70 кг).
– Білкові фракції крові:
· Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 10-15 мл/кг) ввк, до 1000 мл;
· Альбумін людини розчин 10% ввк 200 мл.
Другий венозний доступ:
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· Препарати желатину ввс 500 мл, або препарати гідроксиетильованого крохмалю ввс
500 мл.
– Еритроцитарна маса (з розрахунку 15 – 20 мл/кг) ввк, до 1000 мл.
3. Корекція кисневого обміну інгаляцією киснем через носовий катетер –
до 4 л/хв.
4. Інотропна підтримка міокарда:
– Допамін розчин 0,5% – 5 мл (ввк від 4 до 15 мкг/кг/хв).
5. Стимуляція діурезу:
– Фуросемід розчин 1% – 4 мл, ввс. 2 рази (при ЦВТ=80-120 мм вод.ст.).
6. Антибіотикопрофілактика (початок – після увідного наркозу):
– Цефуроксим 750 мг ввс або Амоксицилін+клавуланат 1,2 г ввс,
Ампіцилін+сульбактам 1,5 г ввс.
7. Премедикація стандартна.
На операційному столі:
При крововтраті важкого ступеня тяжкості:
– Атропіну розчин 0,1%, ввс по 0,3-0,6 1 раз;
– Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз;
– Тримепіридин розчин 2% 1 мл ввс 1 раз.
При крововтраті вкрай важкого ступеня тяжкості:
– Атропіну розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 1 раз;
– Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз.
8. Багатокомпонентна внутрішньовенна анестезія з міорелаксацією та ШВЛ
(проводиться на фоні поповнення гострої крововтрати важкого або вкрай важкого
ступеня).
При крововтраті важкого ступеня:
– Кисень медичний.
Індукція:
– Тіопентал натрію ввс 3-7 мг/кг, одноразово;
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 70-120 мг/кг, одноразово.
Міорелаксація:
– Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
– Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
– Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після
інтубації трахеї.
Підтримка:
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 100 мг/кг/год.
– Кетамін: перша година – 1 мг/хв/60-80 кг; 2-4 години – 0,6 мг/хв/60-80 кг;
більше 4 годин – 0,4 мг/хв/60-80 кг.
– Фентаніл в/в фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв, або інфузійно
3-10 мкг/кг/год.
Підтримка міорелаксації:
– Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв, або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв, або
Рокуронію бромід ввс 5-10 мкг/кг/хв.
При крововтраті вкрай важкого ступеня:
– Кисень медичний.
Індукція:
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 70-120 мг/кг, одноразово;
– Кетамін розчин 5% 2 мл ввс одноразово.
Міорелаксація:
– Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
– Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
– Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після
інтубації трахеї.
Підтримка:
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 100 мг/кг/год.
– Кетамін: перша година – 1 мг/хв/60-80 кг; 2-4 години – 0,6 мг/хв/60-80 кг;
більше 4 годин – 0,4мг/хв/60-80 кг.
Підтримка міорелаксації:
– Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв, або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв, або
Рокуронію бромид ввс 5-10 мкг/кг/хв.
9. Інфузійна інтраопераційна терапія при багатокомпонентній внутрішньовенній
анестезії з міорелаксацією та ШВЛ (проводиться на фоні поповнення крововтрати,
при потребі – доповнюється розчинами електролітів):
– Рінгера-Локка розчин 500 мл ввк та Апротинін 100-150 тис. АТрОд.
10. Операція: (як реанімаційний захід): висічення виразки + СтВ (при
компенсованому стані хворого), ревізія кукси ДПК (після резекції шлунка за
Б-II).
а) При наявності зонда для ентерального харчування в день операції в тонку кишку
через зонд ввести до 1000 мл води, а з другої доби – 1000 мл
глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та натрію хлорид розчин 0,9% у
співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через
зонд протягом 4-5 діб, до відновлення моторно-евакуаторної функції
шлунково-кишкового тракту.
б) Після операції виконувати перев’язки за потребою.
11. Інфузійна терапія після операції:
На день операції:
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл;
– Калію хлорид + глюкоза розчин ввк 400 мл.
На одну добу після операції протягом 3-4 діб:
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл;
– Калію хлорид + глюкоза розчин ввк 400 мл;
– Хартмана розчин ввк 400 мл;
– Рінгера розчин 400 мл та Апротинін 100 тис. АТрОд ввк.
12. Парентеральне харчування часткове (з другої доби після операції) при
наявності зонда, парентеральне харчування заміщується ентеральним зондовим:
– Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення – 400
мл ввк 1 раз на добу, 2 доби.
13. Ентеральне харчування часткове (при наявності назогастроентерального зонда):
– в день операції в тонку кишку ввести до 1000 мл води;
– з другої доби – 1000 мл глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та
натрію хлорид розчин 0,9% у співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної
суміші для харчування через зонд протягом 4-5 діб, до відновлення
моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту.
14. Аналгетичні засоби (опіоїди):
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м, 3 рази протягом 2 діб,
або нестероїдні протизапальні засоби:
– Кетопрофен розчин 5% 2 мл в/м, 3 рази протягом 3 діб.
15. Відновлення функції зовнішнього дихання:
– гімнастика для дихання та аерозольна терапія (3 доби);
– санація ротоглотки – 3 доби;
– вібромасаж грудної клітки – 3 доби;
– видих із постійним позитивним тиском – 3 доби (щогодини, крім годин сну).
16. Стимуляція перистальтики:
– Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м, 2 рази протягом 3 діб;
– Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш, 2 рази (на другу добу після операції);
– Очисна клізма.
17. Противиразкова терапія (при паліативному втручанні без ваготомії):
– Інгібітори «протонного насоса» – Омепразол розчин 40 мг, ввк 2 рази на добу,
або антагоністи Н2-рецепторів – Фамотидин розчин, 20 мг, ввс 4 рази протягом 4
діб; потім – деескалаційна терапія з призначенням:
– Омепразол капс. 20 мг, прр по 2 капс.1 раз, або Лансопразол капс.30 мг прр по
1 капс., або Пантопразол 20 мг, або Рабепразол 10 мг, або Езомепразол 20 мг по 1
табл. 1 раз на добу протягом 10 діб.
При наявності езофагіту:
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина
прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.
Після виписки із стаціонару хворий направляється для спостереження до хірурга
поліклініки.
Код МКХ-10: К28.4 (O1; I1; O2; T3) ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА
КРОВОТЕЧЕЮ (FOREST 1а – АКТИВНА СТРУМИННА), КРОВОВТРАТА ВАЖКОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ
Код МКХ-10: К28.4 (O1; I2; O2; T3) ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА
КРОВОТЕЧЕЮ (FOREST 1b – АКТИВНА КАПІЛЯРНА), КРОВОВТРАТА ВАЖКОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ
А. Скарги: слабкість, яка виникає раптово, запаморочення, непритомний стан,
серцебиття, блювання червоною кров’ю із згортками, спрага, чорний кал.
Б. Об’єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при важкій крововтраті:
– стан важкий, шкірні покриви бліді або ціанотичні, вологі, холодні, слизові
оболонки сухі;
– дихання часте;
– живіт симетричний, помірно роздутий, бере участь в акті дихання, при пальпації
м’який, помірно болючий в епігастрії;
– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
– ректально - знижений тонус анального сфінктера, на рукавичці – рідкий чорний
кал («мелена»), мимовільна дефекація і сечовипускання.
б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати важкого ступеня:
· крововтрата важкого ступеня:
– пульс 110-120 уд.за 1 хв; АТсист.80-70 мм рт.ст.; ЦВТ < 60 мм вод.ст.;
шоковий індекс (П/АТ) 1,38-1,5;
– еритроцити 2,5-2,0x1012/л; Нb = 80-60 г/л; Ht = 25-22%; дефіцит ОЦК – 31-40%.
– діурез 30-40 мл/год.
В. Госпіталізація: до операційної для надання термінової хірургічної допомоги та
наступного переводу до відділення інтенсивної терапії.
Г. Тривалість стаціонарного лікування: до операції – 1-2 години, після операції
– 12-16 діб.
Д. Критерії якості лікування:
а) стійкий хірургічний гемостаз;
б) поповнення крововтрати;
в) відновлення моторно-евакуаторної функції ШКТ;
г) загоєння рани.
ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК,
глобулярного об’єму.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-належності крові.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія.
– Електрокардіографія спокою.
ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА
1. Догляд за хворим:
– Інтубація і декомпресія шлунка.
– Пункційна катетеризація двох вен, одна з яких обов’язково центральна.
– Підготовка операційного поля.
2. Поповнення гострої крововтрати важкого ступеня починається з
внутрішньовенного введення розчинів електролітів (в/в струмінно зі швидкістю до
250-300 мл/хв, після стабілізації гемодинамічних показників темп інфузії
зменшується до 30 мл/хв).
Перший венозний доступ:
– Розчини електролітів (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· натрію хлориду розчин 0,9% ввс 500 мл, або Рінгера розчин ввс 500 мл (з
розрахунку на 70 кг).
– Білкові фракції крові:
· Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 10-15 мл/кг) ввк, до 1000 мл;
· Альбумін людини розчин 10% ввк 200 мл.
Другий венозний доступ:
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· Препарати желатину ввс 500 мл, або препарати гідроксиетильованого крохмалю ввс
500 мл.
– Еритроцитарна маса (з розрахунку 15-20 мл/кг) ввк, до 1000 мл.
3. Корекція кисневого обміну інгаляцією киснем через носовий катетер – до 4
л/хв.
4. Інотропна підтримка міокарда:
– Допамін розчин 0,5% – 5 мл (ввк від 4 до 15 мкг/кг/хв).
5. Стимуляція діурезу:
– Фуросемід розчин 1% – 4 мл, ввс 2 рази (при ЦВТ=80-120 мм вод.ст.).
6. Антибіотикопрофілактика (початок – після увідного наркозу):
– Цефуроксим 750 мг ввс або Амоксицилін+клавуланат 1,2 г ввс
Ампіцилін+сульбактам 1,5 г ввс.
7. Премедикація стандартна.
На операційному столі:
При крововтраті важкого ступеня тяжкості:
– Атропіну розчин 0,1%, ввс по 0,3-0,6 1 раз;
– Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз;
– Тримепіридин розчин 2% 1 мл ввс 1 раз.
При крововтраті вкрай важкого ступеня тяжкості:
– Атропіну розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 1 раз;
– Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз.
8. Багатокомпонентна внутрішньовенна анестезія з міорелаксацією та ШВЛ (проводиться на фоні поповнення гострої крововтрати важкого або вкрай важкого
ступеня).
При крововтраті важкого ступеня:
– Кисень медичний.
Індукція:
– Тіопентал натрію ввс 3-7 мг/кг, одноразово;
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 70-120 мг/кг, одноразово.
Міорелаксація:
– Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
– Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
– Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після
інтубації трахеї.
Підтримка:
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 100 мг/кг/год
– Кетамін: перша година – 1 мг/хв/60-80 кг; 2-4 години – 0,6 мг/хв/60-80 кг;
більше 4 годин – 0,4 мг/хв/60-80 кг.
– Фентаніл в/в фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв, або інфузійно
3-10 мкг/кг/год.
Підтримка міорелаксації:
– Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв, або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв, або
Рокуронію бромід ввс 5-10 мкг/кг/хв.
При крововтраті вкрай важкого ступеня:
– Кисень медичний.
Індукція:
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 70-120 мг/кг, одноразово;
– Кетамін розчин 5% 2 мл ввс одноразово.
Міорелаксація:
– Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
– Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
– Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після
інтубації трахеї.
Підтримка:
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 100 мг/кг/год.
– Кетамін: перша година – 1 мг/хв/60-80 кг; 2-4 години – 0,6 мг/хв/60-80 кг;
більше 4 годин – 0,4 мг/хв/60-80 кг.
Підтримка міорелаксації:
– Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв, або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв, або
Рокуронію бромiд ввс 5-10 мкг/кг/хв.
9. Інфузійна інтраопераційна терапія при багатокомпонентній внутрішньовенній
анестезії з міорелаксацією та ШВЛ (проводиться на фоні поповнення крововтрати,
при потребі – доповнюється розчинами електролітів):
– Рінгера-Локка розчин 500 мл ввк та Апротинін 100-150 тис. АТрОд.
10. Операція (як реанімаційний захід): висічення виразки + СтВ (при
компенсованому стані хворого), ревізія кукси ДПК (після резекції шлунка за
Б-II).
а) При наявності зонда для ентерального харчування в день операції в тонку кишку
через зонд ввести до 1000 мл води, а з другої доби - 1000 мл
глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та натрію хлорид розчин 0,9% у
співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через
зонд протягом 4-5 діб, до відновлення моторно-евакуаторної функції
шлунково-кишкового тракту.
б) Після операції виконувати перев’язки за потребою.
11. Інфузійна терапія після операції:
На день операції:
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл;
– Калію хлорид + глюкоза розчин ввк 400 мл.
На одну добу після операції протягом 3-4 діб:
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл;
– Калію хлорид + глюкоза розчин ввк 400 мл;
– Хартмана розчин ввк 400 мл;
– Рінгера розчин 400 мл та Апротинін 100 тис. АТрОд ввк.
12. Парентеральне харчування часткове (з другої доби після операції) при
наявності зонда, парентеральне харчування заміщується ентеральним зондовим:
– Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення – 400
мл ввк 1 раз на добу, 2 доби.
13. Ентеральне харчування часткове (при наявності назогастроентерального зонда):
– в день операції в тонку кишку ввести до 1000 мл води;
– з другої доби – 1000 мл глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та
натрію хлорид розчин 0,9% у співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної
суміші для харчування через зонд протягом 4-5 діб, до відновлення
моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту.
14. Аналгетичні засоби (опіоїди):
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м, 3 рази протягом 2 діб,
або нестероїдні протизапальні засоби:
– Кетопрофен розчин 5% 2 мл в/м, 3 рази протягом 3 діб.
15. Відновлення функції зовнішнього дихання:
– гімнастика для дихання та аерозольна терапія (3 доби);
– санація ротоглотки – 3 доби;
– вібромасаж грудної клітки – 3 доби;
– видих із постійним позитивним тиском – 3 доби (щогодини, крім годин сну).
16. Стимуляція перистальтики:
– Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м, 2 рази протягом 3 діб;
– Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш, 2 рази (на другу добу після операції);
– Очисна клізма.
17. Противиразкова терапія (при паліативному втручанні без ваготомії):
– Інгібітори «протонного насоса» – Омепразол розчин 40 мг, ввк 2 рази на добу,
або антагоністи Н2-рецепторів – Фамотидин розчин, 20 мг, ввс 4 рази протягом 4
діб; потім – деескалаційна терапія з призначенням:
– Омепразол капс. 20 мг, прр по 2 капс.1 раз, або Лансопразол капс. 30 мг прр по
1 капс., або Пантопразол 20 мг, або Рабепразол 10 мг, або Езомепразол 20 мг по 1
табл. 1 раз на добу протягом 10 діб.
При наявності езофагіту:
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина
прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.
Після виписки із стаціонару хворий направляється для спостереження до хірурга
поліклініки.
Код МКХ-10: К28.4 (O1; I2; O2; T2) ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА
КРОВОТЕЧЕЮ (FOREST 1b – АКТИВНА КАПІЛЯРНА), КРОВОВТРАТА СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ
ТЯЖКОСТІ
Код МКХ-10: К28.4 (O1; I3; O2; T2) ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА
КРОВОТЕЧЕЮ (FOREST 2а – ТРОМБОВАНА СУДИНА З ЗАГРОЗОЮ РЕЦИДИВУ КРОВОТЕЧІ),
КРОВОВТРАТА СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ
А. Скарги: загальна слабкість, запаморочення, серцебиття, блювання вмістом типу
«кавова гуща» або з домішкою рідкої крові і згортків, наявність рідкого чорного
калу.
Б. Об’єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті середнього ступеня:
– загальний стан середньої тяжкості, шкірні покриви бліді, вологі, язик вологий;
– дихання часте;
– живіт симетричний, бере участь в акті дихання, при пальпації м’який, помірно
болючий в епігастрії;
– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
– при ректальному дослідженні – на рукавичці чорний рідкий кал («мелена»).
б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати середнього ступеня:
– пульс 90-110 уд. за 1 хв; АТсист.120-80 мм рт.ст.; ЦВТ 80-60 мм вод.ст.;
шоковий індекс 0,78-1,38;
– еритроцити > 3,5-2,5x1012/л, Нb = 100-80 г/л, Ht = 38-32%; дефіцит
ОЦК – 21-30%, діурез 40-50 мл/год.
В. Госпіталізація: у відділення інтенсивної терапії для проведення
медикаментозного та ендоскопічного гемостазу, динамічного нагляду та вирішення
лікувальної тактики.
Г. Тривалість стаціонарного лікування: до операції – 1-2 доби, після операції –
12-15 діб.
Д. Критерії якості лікування:
а) поповнення крововтрати;
б) стійкий гемостаз, при операції – остаточний хірургічний гемостаз;
в) відновлення моторно-евакуаторної функції ШКТ;
г) загоєння рани.
ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК,
глобулярного об’єму.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-фактора.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія.
– Електрокардіографія спокою.
ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА:
1. Ендоскопічний контроль наявності кровотечі та при її виявленні - вплив на
неї.
2. Догляд за хворим:
– Інтубація і декомпресія шлунка.
– Гіпотермія місцева.
– Очисна клізма.
3. Місцева гемостатична терапія (зробити суміш і пити її ковтками протягом
3-4 годин, з наступним повторенням до стійкого гемостазу або операції):
– Натрію хлорид розчин 0,9% 200 мл прр 2 рази.
– Кислота амінокапронова розчин 5% 100 мл прр 2 рази.
– Норепінефрин розчин 0,2% 1 мл прр. 2 рази.
4. Пригнічення секреції шлунка і зв’язування секрету:
– Інгібітори «протонного насоса» – Омепразол розчин 40 мг, ввк 2 рази на добу,
або антагоністи Н2-рецепторів – Фамотидин розчин 20 мг, ввс 4 рази протягом 4
діб.
При наявності езофагіту:
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази, або рідина
прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.
5. Загальна гемостатична терапія:
– Етамзилат розчин 12,5% 2 мл ввс 2 рази.
– Апротинін 100-150 тис. АТрОд та розчин натрію хлориду 0,9%-500 мл ввк.
6. Поповнення гострої крововтрати середнього ступеня починається з
внутрішньовенного введення розчинів електролітів (дефіцит ОЦК – 21-30%, об’єм
крововтрати від 1000 до 1500 мл).
Перший венозний доступ:
– Розчини електролітів (з розрахунку 10 мл/кг маси тіла хворого)
· натрію хлориду розчин 0,9% 500 мл ввк, або Рінгера розчин 500 мл ввк (з
розрахунку на 70 кг).
– Білкові фракції крові:
· Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 5-10 мл/кг) ввк, до 700 мл.
Другий венозний доступ:
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 10 мл/кг маси тіла хворого):
· Препарати желатину 700 мл ввк, або препарати гідроксиетильованого крохмалю 700
мл ввк,
– Еритроцитарна маса (з розрахунку 5-10 мл/кг) ввк до 700 мл.
7. Корекція кисневого обміну інгаляцією киснем через носовий катетер – до 4
л/хв.
8. Антибіотикопрофілактика (початок після увідного наркозу):
– Цефуроксим 750 мг ввс або Амоксицилін+клавуланат 1,2 г ввс,
Ампіцилін+сульбактам 1,5 г ввс.
9. Премедикація стандартна.
На операційному столі:
– Атропіну розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 мл 1 раз.
– Діазепам розчин 0,5% 2 мл ввс.
– Трімеперидин розчин 2% 1 мл в/м.
– Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз.
10. Багатокомпонентна внутрішньовенна анестезія з міорелаксацією та ШВЛ
(на фоні
поповнення гострої крововтрати середнього ступеня тяжкості):
– Кисень медичний.
Індукція:
– Діазепам ввс 0,15-0,2 мг/кг, одноразово, або Мідазолам ввс 0,1-0,15 мг/кг,
одноразово;
– Кетамін ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
– Тіопентал натрій ввс 3-7 мг/кг, одноразово.
Міорелаксація:
– Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
– Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
– Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після
інтубації трахеї.
Підтримка:
– Пропофол ввс 4-8 мг/кг/год (100-200 мкг/кг/хв);
– Кетамін: перша година – 1 мг/хв/60-80 кг; 2-4 години – 0,6 мг/хв/60-80 кг;
більше 4 годин – 0,4 мг/хв/60-80 кг.
– Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв, або інфузійно
3-10 мкг/кг/год.
Підтримка міорелаксації:
– Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв, або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв, або
Рокуронію бромід ввс 5-10 мкг/кг/хв.
11. Інфузійна терапія інтраопераційна при багатокомпонентній внутрішньовенній
анестезії з міорелаксацією та ШВЛ:
Під час індукції:
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл та Апротинін 70 тис. АТрОд.
Під час підтримки – на одну годину операції:
– Рінгера-Локка розчин ввк 500 мл ввк;
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл.
12. Операція: термінова (24-48 год з часу надходження) – висічення виразки + СтВ
(при компенсованому стані), ревізія кукси ДПК (після резекції шлунка за Б-II).
а) При наявності зонда для ентерального харчування в день операції в тонку кишку
через зонд ввести до 1000 мл води, а з другої доби – 1000 мл
глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та натрію хлорид розчин 0,9% у
співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через
зонд протягом 4-5 діб, до відновлення моторно-евакуаторної функції
шлунково-кишкового тракту.
б) Після операції виконувати перев’язки за потребою.
13. Інфузійна терапія після операції:
На день операції:
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл ввк;
– Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл ввк.
На одну добу після операції протягом 3-4 діб:
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл;
– Калію хлорид + глюкоза розчин ввк 400 мл;
– Хартмана розчин ввк 400 мл;
– Апротинін 100-150 тис. АТрОд та розчин натрію хлориду 0,9% – 500 мл ввк
14. Парентеральне харчування часткове (з другої доби після операції) при
наявності зонда, парентеральне харчування заміщується ентеральним зондовим:
– Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення 400 мл
ввк, 1 раз на добу, 2 доби.
15. Ентеральне харчування часткове (при наявності назогастроентерального зонда):
– в день операції в тонку кишку ввести до 1000 мл води;
– з другої доби – 1000 мл глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та
натрію хлорид розчин 0,9% у співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної
суміші для харчування через зонд протягом 4-5 діб, до відновлення
моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту.
16. Аналгетичні засоби (опіоїди):
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб,
або нестероїдні протизапальні засоби:
– Кетопрофен розчин 5% 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб.
17. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна
терапія (3 доби):
– Санація ротоглотки – 3 доби.
– Вібромасаж грудної клітки – 3 доби.
– Видих із постійним позитивним тиском – 3 доби (щогодини, крім годин сну).
18. Стимуляція перистальтики:
– Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 2 рази протягом 3 діб;
– Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш 2 рази;
– Очисна клізма;
– Електростимуляція кишок – 3 доби.
Після виписки із стаціонару хворий направляється для спостереження до хірурга
поліклініки.
Код МКХ-10: К28.4 (O1; I3; O2; T3) ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА
КРОВОТЕЧЕЮ (FOREST 2a – ТРОМБОВАНА СУДИНА З ЗАГРОЗОЮ РЕЦИДИВУ КРОВОТЕЧІ),
КРОВОВТРАТА ВАЖКОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ
Код МКХ-10: К28.4 (O1; I4; O2; T3) ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА
КРОВОТЕЧЕЮ (FOREST 2b – ФІКСОВАНИЙ ЗГОРТОК КРОВІ), КРОВОВТРАТА ВАЖКОГО СТУПЕНЯ
ТЯЖКОСТІ
А. Скарги: слабкість, яка виникає раптово, запаморочення, непритомний стан,
серцебиття, блювання кров’ю, спрага, чорний кал.
Б. Об’єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті важкого ступеня:
– стан важкий, шкірні покриви бліді або ціанотичні, вологі, холодні, слизові
оболонки сухі;
– дихання часте;
– живіт симетричний, помірно роздутий, бере участь в акті дихання, при пальпації
м’який, помірно болючий в епігастрії;
– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
– ректально – знижений тонус анального сфінктера, на рукавичці – сформований або
рідкий чорний кал («мелена»).
б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати важкого ступеня:
– пульс 110-120 уд. за 1 хв, АТсист.80-70 мм рт.ст.; ЦВТ<60 мм вод.ст., шоковий
індекс (П/АТ) 1,38-1,5;
– еритроцити 2,5-2,0x1012/л, Нb = 80-60 г/л, Ht = 32-22%; дефіцит ОЦК – 31-40%;
– діурез 30-40 мл/год.
В. Госпіталізація: у відділення інтенсивної терапії для поповнення крововтрати,
динамічного нагляду та визначення лікувальної тактики.
Г. Тривалість стаціонарного лікування: до операції – 1-2 доби, після операції –
13-16 діб.
Д. Критерії якості лікування:
а) поповнення крововтрати;
б) стійкий гемостаз, при операції – остаточний хірургічний гемостаз;
в) відновлення моторно-евакуаторної функції ШКТ;
г) загоєння рани;
д) ліквідація патогенетичних механізмів розвитку пептичної виразки.
ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК,
глобулярного об’єму.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-фактора.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія.
– Електрокардіографія спокою.
ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА:
1. Ендоскопічний контроль якості гемостазу, при необхідності – зупинка
кровотечі.
2. Догляд за хворим:
– Інтубація і декомпресія шлунка.
– Гіпотермія місцева.
– Підготовка операційного поля.
3. Місцева гемостатична терапія (зробити суміш і пити її ковтками до стійкого
гемостазу або операції):
– Натрію хлорид розчин 0,9% 200 мл прр 2 рази.
– Кислота амінокапронова розчин 5% 100 мл прр 2 рази.
– Норепінефрин розчин 0,2% 1 мл прр 2 рази.
4. Пригнічення секреції шлунка і зв’язування секрету:
– Інгібітори «протонного насоса» – Омепразол розчин 40 мг ввк 2 рази на добу,
або Фамотидин розчин 20 мг ввс 4 рази на добу протягом 4 діб.
При наявності езофагіту:
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази, або рідина
прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.
5. Загальна гемостатична терапія:
– Етамзилат розчин 12,5% 2 мл ввс 2 рази
– Апротинін 100 тис. АТрОд та натрію хлориду розчин 0,9% 400 мл ввк.
6. Поповнення гострої крововтрати важкого ступеня починається з
внутрішньовенного введення розчинів електролітів (в/в струминно зі швидкістю до
250-300 мл/хв, після стабілізації гемодинамічних показників темп інфузії
зменшується до 30 мл/хв).
Перший венозний доступ:
– Розчини електролітів (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· натрію хлориду розчин 0,9% ввк 500 мл, або Рінгера розчин ввк 500 мл (з
розрахунку на 70 кг).
– Білкові фракції крові:
· Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 10-15 мл/кг) ввк, до 1000 мл;
· Альбумін людини розчин 10% ввк 200 мл.
Другий венозний доступ ( у разі потреби):
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· Препарати желатину ввк 500 мл, або препарати гідроксиетильованого крохмалю ввк
500 мл.
– Еритроцитарна маса (з розрахунку 15-20 мл/кг) ввк, до 1000 мл.
7. Корекція кисневого обміну інгаляцією киснем через носовий катетер – до 4
л/хв.
8. Інотропна підтримка міокарда:
– Допамін розчин 0,5% 5 мл (ввк від 4 до 15 мкг/кг/хв).
9. Стимуляція діурезу:
– Фуросемід розчин 1% 4 мл ввс 2 рази (при ЦВТ 80-120 мм водн. ст.).
10. Антибіотикопрофілактика (початок після увідного наркозу):
– Цефуроксим 750 мг ввс або Амоксицилін+клавуланат 1,2 г ввс,
Ампіцилін+сульбактам 1,5 г ввс.
11. Премедикація стандартна.
На операційному столі:
– Атропіну розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 мл 1 раз;
– Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс. 1 раз;
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл ввс 1 раз.
12. Багатокомпонентна внутрішньовенна анестезія з міорелаксацією та ШВЛ.
– Кисень медичний.
Індукція:
– Тіопентал натрію ввс 3-7 мг/кг, одноразово;
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 70-120 мг/кг, одноразово.
Міорелаксація:
– Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
– Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
– Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після
інтубації трахеї.
Підтримка:
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 100 мг/кг/год;
– Кетамін: перша година – 1 мг/хв/60-80 кг; 2-4 години – 0,6 мг/хв/60-80 кг;
більше 4 годин – 0,4 мг/хв/60-80 кг;
– Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв або інфузійно
3-10 мкг/кг/год.
Підтримка міорелаксації:
– Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв, або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв, або
Рокуронію бромид ввс 5-10 мкг/кг/хв.
13. Інфузійна терапія інтраопераційна при багатокомпонентній внутрішньовенній
анестезії з міорелаксацією та ШВЛ:
Під час індукції
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл та Апротинін 100 тис. АТрОд.
Під час підтримки – на одну годину операції:
– Рінгера-Локка розчин ввк 500 мл;
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл.
14. Операція: термінова (протягом 24-48 год) – висічення виразки + СтВ (при
компенсованому стані) і ревізія кукси ДПК (після резекції шлунка за Б-II).
а) При наявності зонда для ентерального харчування в день операції в тонку кишку
через зонд ввести до 1000 мл води, а з другої доби – 1000 мл
глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та натрію хлорид розчин 0,9% у
співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через
зонд протягом 4-5 діб, до відновлення моторно-евакуаторної функції
шлунково-кишкового тракту.
б) Після операції виконувати перев’язки за потребою.
15. Інфузійна терапія після операцій:
На день операції:
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл ввк;
– Калію хлорид + глюкоза розчин ввк 400 мл.
Після операції – на одну добу післяопераційного періоду протягом 3-4 діб:
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк;
– Калію хлорид + глюкоза розчин ввк 400 мл;
– Хартмана розчин ввк 400 мл;
– Рінгера розчин ввк 400 мл та Апротинін 100 тис. АТрОд.
16. Парентеральне харчування часткове з другої доби після операції (при
наявності зонда, парентеральне харчування заміщується ентеральним зондовим):
– Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення ввк
400 мл 1 раз на добу, 2 доби.
17. Ентеральне харчування часткове (при наявності назогастроентерального зонда):
– в день операції в тонку кишку ввести до 1000 мл води;
– з другої доби – 1000 мл глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та
натрію хлорид розчин 0,9% у співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної
суміші для харчування через зонд протягом 4-5 діб, до відновлення
моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту.
18. Аналгетичні засоби (опіоїди):
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб,
або нестероїдні протизапальні засоби:
– Кетопрофен розчин 5% 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб.
19. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна
терапія (3 доби):
– Розчин натрію гідрокарбонату 5% 100 мл 6 разів протягом 3 діб.
– Санація ротоглотки – 3 доби.
– Вібромасаж грудної клітки – 3 доби.
– Видих із постійним позитивним тиском – 3 доби (щогодини, крім годин сну).
20. Стимуляція перистальтики:
– Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 2 рази протягом 3 діб.
– Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш 2 рази.
– Очисна клізма.
21. Противиразкова терапія (при симптоматичній операції):
– Інгібітори «протонного насоса» – Омепразол розчин 40 мг ввк 2 рази на добу,
або антагоністи Н2-рецепторів – Фамотидин розчин 20 мг ввс 4 рази на добу,
протягом 4 діб потім – деескалаційна терапія з призначенням:
– Омепразол капс. 20 мг прр по 2 капс.1 раз, або Лансопразол капс. 30 мг прр по
1 капс., або Пантопразол 20 мг, або Рабепразол 10 мг, або Езомепразол 20 мг по 1
табл. 1 раз на добу протягом 10 діб.
При наявності езофагіту:
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина
прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.
Після виписки із стаціонару хворий направляється для спостереження до хірурга
поліклініки.
Код МКХ-10: К28.4 (O1; I4; O2; T1) ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА
КРОВОТЕЧЕЮ (FOREST 2b – ФІКСОВАНИЙ ЗГОРТОК КРОВІ), КРОВОВТРАТА ЛЕГКОГО СТУПЕНЯ
ТЯЖКОСТІ
А. Скарги: помірна слабкість, блювота типу «кавової гущі», кал оформлений,
чорного кольору.
Б. Об’єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті легкого ступеня:
– загальний стан задовільний, шкірні покриви звичайні, язик вологий;
– дихання не порушене;
– живіт симетричний, бере участь в акті дихання, при пальпації м’який, помірно
болючий у епігастрії;
– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
– при ректальному дослідженні на рукавичці оформлений чорний кал або кал
нормального кольору;
б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати легкого ступеня:
– пульс до 90 уд. за 1 хв; АТсист.>120 мм рт. ст.; ЦВТ = 120-80 мм вод. ст.;
шоковий індекс (П/АТсист.) 0,54-0,78;
– еритроцити >3,5x1012/л, Нb > 120 г/л, Ht = 44-38%; дефіцит ОЦК –
10-20%; діурез 50-60 мл/год.
В. Госпіталізація: у хірургічне відділення для корекції дефіциту ОЦК, нагляду та
визначення лікувальної тактики.
Г. Тривалість стаціонарного лікування: 5 діб, із наступною плановою операцією,
після операції – 12-14 діб.
Д. Критерії якості лікування:
а) поповнення крововтрати;
б) нормалізація лабораторних показників;
в) ліквідація патогенетичних механізмів розвитку пептичної виразки;
г) загоєння рани.
ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК,
глобулярного об’єму.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-фактора.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія.
– Електрокардіографія спокою.
ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА:
1. Корекція крововтрати легкого ступеня тяжкості починається з внутрішньовенного
введення розчинів електролітів (дефіцит ОЦК – 10-20%, об’єм крововтрати до 1000
мл):
– Розчини електролітів (з розрахунку 10-15 мл/кг маси тіла хворого):
· натрію хлориду розчин 0,9% ввк 1000 мл, або Рінгера розчин ввк 1000 мл (з
розрахунку на 70 кг).
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 10 мл/кг маси тіла хворого): препарати
гідроксиетильованого крохмалю ввк 700 мл, або препарати желатину ввк 700 мл.
2. Передопераційна підготовка.
Інгібітори «протонного насоса»:
– Омепразол капс. 20 мг прр по 2 капс.1 раз, або Лансопразол капс. 30 мг прр по
1 капс. 1 раз протягом 5 діб, або Пантопразол 20 мг або Рабепразол 10 мг або
Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу протягом 5 діб.
Антибактеріальні засоби, що застосовуються для ерадикації Helicobacter pylori:
– Амоксицилін табл. 1000 мг прр по 1 табл. 2 рази та Кларитроміцин табл. 250 мг
прр по 2 табл. 2 рази протягом 5 діб.
Антациди (при наявності езофагіту):
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази, або рідина
прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.
3. Премедикація стандартна.
На операційному столі:
– Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз.
– Атропіну розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 мл 1 раз.
– Діазепам розчин 0,5% 2 мл ввс 1 раз.
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл ввс 1 раз.
4. Багатокомпонентна внутрішньовенна анестезія з міорелаксацією та ШВЛ:
– Кисень медичний.
Індукція:
– Діазепам ввс 0,15-0,2 мг/кг, одноразово, або Мідазолам ввс 0,1-0,15 мг/кг,
одноразово;
– Кетамін ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
– Тіопентал натрій ввс 3-7 мг/кг, одноразово.
Міорелаксація:
– Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
– Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
– Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після
інтубації трахеї.
Підтримка:
– Пропофол ввс 4-8 мг/кг/год (100-200 мкг/кг/хв);
– Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв, або інфузійно
3-10 мкг/кг/год.
Підтримка міорелаксації:
– Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв, або Векуронію бромід в/в 1-2 мкг/кг/хв, або
Рокуронію бромід ввс 5-10 мкг/кг/хв.
5. Антибіотикопрофілактика (початок – після увідного наркозу):
– Цефуроксим 750 мг ввс або Амоксицилін+клавуланат 1,2 г ввс,
Ампіцилін+сульбактам 1,5 г ввс.
6. Інфузійна терапія інтраопераційна при багатокомпонентній внутрішньовенній
анестезії з міорелаксацією і ШВЛ:
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл та Апротинін 70 тис. АТрОд ввк.
– Рінгера-Локка розчин 500 мл ввк;
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк.
7. Операція: СтВ + висічення виразки, ревізія кукси ДПК (при резекції шлунка за
Б-II).
а) При наявності зонда для ентерального харчування в день операції в тонку кишку
через зонд ввести до 1000 мл води, а з другої доби – 1000 мл
глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та натрію хлорид розчин 0,9% у
співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через
зонд протягом 4-5 діб, до відновлення моторно-евакуаторної функції
шлунково-кишкового тракту.
б) Після операції виконувати перев’язки за потребою.
8. Інфузійна терапія після операції.
На день операції:
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк;
– Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл ввк.
На одну добу після операції протягом 3-4 діб:
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк 2 рази;
– Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл ввк 1 раз;
– Хартмана розчин 400 мл ввк 1 раз;
– Рінгера розчин 400 мл та Апротинін 100 тис. АТрОд ввк.
9. Парентеральне харчування часткове – з другої доби після операції (при
наявності зонда парентеральне харчування заміщується ентеральним зондовим):
– Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення ввк
400 мл 1 раз на добу, 2 доби.
10. Аналгетичні засоби (опіоїди):
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб,
або нестероїдні протизапальні засоби:
– Кетопрофен розчин 5% 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб.
11. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна
терапія (3 доби):
– Розчин натрію гідрокарбонату 5% 100 мл протягом 3 діб для інгаляцій.
– Санація ротоглотки – 3 доби.
– Вібромасаж грудної клітки – 3 доби.
– Видих із постійним позитивним тиском – 3 доби.
12. Стимуляція перистальтики:
– Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 2 рази протягом 3 діб.
– Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш 2 рази.
– Очисна клізма.
Після виписки із стаціонару хворий направляється для спостереження до хірурга
поліклініки.
Код МКХ-10: К28.4 (O1; I4; O2; T2) ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА
КРОВОТЕЧЕЮ (FOREST 2b – ФІКСОВАНИЙ ЗГОРТОК КРОВІ), КРОВОВТРАТА СЕРЕДНЬОГО
СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ
Код МКХ-10: К28.4 (O1; I6; O2; T2) ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА
КРОВОТЕЧЕЮ (FOREST 3 – ДЕФЕКТ ПІД ФІБРИНОМ), КРОВОВТРАТА СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ
ТЯЖКОСТІ
А. Скарги: загальна слабкість, запаморочення, серцебиття, блювота типу «кавової
гущі» або з домішком рідкої крові і згортків, наявність рідкого чорного калу.
Б. Об’єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті середнього ступеня:
– загальний стан середньої важкості, шкірні покриви бліді, вологі, язик вологий;
– дихання прискорене;
– живіт симетричний, бере участь в акті дихання, при пальпації м’який, помірно
болючий в епігастрії;
– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
– при ректальному дослідженні на рукавичці чорний кал;
б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати середнього ступеня:
– пульс 90-110 уд. за 1 хв, АТсист.= 120-80 мм рт.ст., ЦВТ = 80-60 мм вод.ст.,
шоковий індекс 0,78-1,38;
– еритроцити 3,5-2,5x1012/л; Нb = 100-80 г/л, Ht = 38-32%; дефіцит ОЦК – 21-30%,
діурез 50-40 мл/год.
В. Госпіталізація: у хірургічне відділення для поповнення крововтрати та
визначення лікувальної тактики.
Г. Тривалість стаціонарного лікування: до операції – 6-8 діб, після операції –
12-14 діб.
Д. Критерії якості лікування:
а) поповнення крововтрати;
б) нормалізація лабораторних показників;
в) ліквідація патогенетичних механізмів розвитку пептичної виразки;
г) загоєння рани.
ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК,
глобулярного об’єму.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-фактора.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія з біопсією.
– Електрокардіографія спокою.
ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА:
1. Поповнення крововтрати середнього ступеня тяжкості починається з
внутрішньовенного введення розчинів електролітів (дефіцит ОЦК – 21-30%, об’єм
крововтрати від 1000 до 1500 мл).
Венозний доступ:
– Розчини електролітів (з розрахунку 10 мл/кг маси тіла хворого):
· Натрію хлориду розчин 0,9% ввк 700 мл, або Рінгера розчин ввк 700 мл (з
розрахунку на 70 кг).
– Білкові фракції крові:
· Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 5-10 мл/кг) ввк, до 700 мл.
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 10 мл/кг маси тіла хворого):
· Препарати желатину ввк 700 мл, або препарати гідроксиетильованого крохмалю ввк
700 мл.
– Еритроцитарна маса (з розрахунку 5-10 мл/кг) ввк, до 700 мл.
2. Передопераційна підготовка.
Інгібітори «протонного насоса»:
– Омепразол капс. 20 мг прр по 1 капс.1 раз, або Лансопразол капс. 30 мг прр по
1 капс.; або Пантопразол 20 мг, або Рабепразол 10 мг, або Езомепразол 20 мг по 1
табл. 1 раз на добу протягом 12 діб.
Антибактеріальні засоби, що застосовуються для ерадикації Helicobacter pylori:
– Амоксицилін табл. 1000 мг прр по 1 табл. 2 рази та Кларитроміцин табл. 250 мг
прр по 2 табл. 2 рази протягом 7 діб.
Антациди (при наявності езофагіту):
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина
прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетк, прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.
3. Премедикація стандартна.
На операційному столі:
– Атропіну розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 мл 1 раз.
– Діазепам розчин 0,5% 2 мл ввс 1 раз.
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл ввс 1 раз.
– Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз.
4. Багатокомпонентна внутрішньовенна анестезія з міорелаксацією та ШВЛ:
– Кисень медичний.
Індукція:
– Тіопентал натрію 3-7 мг/кг ввс,
– Кетамін розчин 5% 2 мл ввс одноразово.
Міорелаксація:
– Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
– Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
– Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після
інтубації трахеї.
Підтримка:
– Пропофол розчин 1% 20 мл 4-8 мг/кг/год;
– Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв, або інфузійно
3-10 мкг/кг/год;
– Кетамін: перша година – 1 мг/хв/60-80 кг; 2-4 години – 0,6 мг/хв/60-80 кг;
більше 4 годин – 0,4 мг/хв/60-80 кг.
Підтримка міорелаксації:
– Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв, або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв, або
Рокуронію бромід ввс 5-10 мкг/кг/хв.
5. Антибіотикопрофілактика (початок після увідного наркозу):
– Цефуроксим 750 мг ввс або Амоксицилін+клавуланат 1,2 г ввс,
Ампіцилін+сульбактам 1,5 г ввс.
6. Інфузійна терапія інтраопераційна при багатокомпонентній внутрішньовенній
анестезії з міорелаксацією і ШВЛ:
Під час індукції:
– натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл та Апротинін 70 тис. АТрОд.
Під час підтримки – на одну годину операції:
– Рінгера-Локка розчин ввк 500 мл 1 раз.
– Натрію хлорид розчин ввк 0,9% 500 мл 1 раз.
7. Операція: СтВ + висічення виразки, ревізія кукси ДПК (при резекції шлунка за
Б-II).
а) При наявності зонда для ентерального харчування в день операції в тонку кишку
через зонд ввести до 1000 мл води, а з другої доби – 1000 мл
глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та натрію хлорид розчин 0,9% у
співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через
зонд протягом 4-5 діб, до відновлення моторно-евакуаторної функції
шлунково-кишкового тракту.
б) Після операції виконувати перев’язки за потребою.
8. Інфузійна терапія після операції.
На день операції:
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк, 1 раз.
– Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл ввк, 1 раз.
На одну добу після операції протягом 3-4 діб:
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк, 2 рази;
– Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл ввк 1 раз;
– Хартмана розчин 400 мл ввк 1 раз;
– Рінгера розчин 400 мл та Апротинін 100 тис. АТрОд ввк.
9. Парентеральне харчування часткове з другої доби після операції (при наявності
зонда парентеральне харчування заміщується ентеральним зондовим):
– Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення 400 мл
ввк, 1 раз на добу, 2 доби.
10. Ентеральне харчування часткове (при наявності назогастроентерального зонда):
– в день операції в тонку кишку ввести до 1000 мл води;
– з другої доби – 1000 мл глюкозо-електролітної суміші (глюкоза розчин 5% та
натрію хлорид розчин 0,9% у співвідношенні 1:1) та 1000 мл розведеної поживної
суміші для харчування через зонд протягом 4-5 діб, до відновлення
моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту.
11. Аналгетичні засоби (опіоїди):
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб,
або нестероїдні протизапальні засоби:
– Кетопрофен розчин 5% 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб.
12. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна
терапія (3 доби):
– Розчин натрію гідрокарбонату 5% 100 мл протягом 3 діб для інгаляцій.
– Санація ротоглотки – 3 доби.
– Вібромасаж грудної клітки – 3 доби.
– Видих із постійним позитивним тиском – 3 доби.
13. Стимуляція перистальтики:
– Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м, 2 рази протягом 3 діб;
– Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш, 2 рази;
– Очисна клізма.
Після виписки із стаціонару хворий направляється для спостереження до хірурга
поліклініки.
Код МКХ-10: К28.4 (O1; I5; O2; T3) ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА
КРОВОТЕЧЕЮ (FOREST 2c – ДРІБНІ ТРОМБОВАНІ СУДИНИ), КРОВОВТРАТА ВАЖКОГО СТУПЕНЯ
ТЯЖКОСТІ
Код МКХ-10: К28.4 (O1; I6; O2; T3) ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА
КРОВОТЕЧЕЮ (FOREST 3 – ДЕФЕКТ ПІД ФІБРИНОМ), КРОВОВТРАТА ВАЖКОГО СТУПЕНЯ
ТЯЖКОСТІ
А. Скарги: слабкість, запаморочення, серцебиття, спрага, в анамнезі – блювання
кров’ю, чорний кал, можлива втрата свідомості.
Б. Об’єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті легкого ступеня:
– стан важкий, шкірні покриви бліді або ціанотичні, вологі, холодні, слизові
оболонки сухі;
– дихання часте;
– живіт симетричний, помірно роздутий, бере участь в акті дихання, при пальпації
м’який, помірно болючий в епігастрії;
– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
– ректально – може бути знижений тонус анального сфінктера та на рукавичці –
сформований або рідкий чорний кал («мелена»).
б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати важкого ступеня:
– пульс 110-120 уд. за 1 хв, АТсист.= 80-70 мм рт.ст.; ЦВТ < 60 мм вод.ст.;
шоковий індекс (П/АТ) 1,38-1,5;
– еритроцити 2,5-2,0x1012/л, Нb = 80-60 г/л, Ht = 32-22%; дефіцит ОЦК – 31-40%;
– діурез 30-40 мл/год.
В. Госпіталізація: у хірургічне відділення для поповнення крововтрати та
визначення лікувальної тактики.
Г. Тривалість стаціонарного лікування: до операції – 8-12 діб, після операції –
12-14 діб.
Д. Критерії якості лікування:
а) поповнення крововтрати;
б) нормалізація лабораторних показників;
в) ліквідація патогенетичних механізмів розвитку пептичної виразки;
г) загоєння рани.
ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК,
глобулярного об’єму.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-належності крові.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія з біопсією.
– Електрокардіографія спокою.
ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА:
1. Поповнення крововтрати важкого ступеня починається з внутрішньовенного
введення розчинів електролітів:
Венозний доступ:
– Розчини електролітів (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· Натрію хлориду розчин 0,9% 500 мл ввк, або Рінгера розчин 500 мл ввк, (з
розрахунку на 70 кг).
– Білкові фракції крові:
· Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 10-15 мл/кг) ввк, до 1000 мл.
· Альбумін людини розчин 10% ввк 200 мл.
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· Препарати желатину 500 мл ввк, або препарати гідроксиетильованого крохмалю 500
мл ввк.
– Еритроцитарна маса (з розрахунку 15-20 мл/кг) ввк, до 1000 мл.
2. Стимуляція діурезу (при ЦВТ 80-120 мм водн.ст. ):
– Фуросемід розчин 1% 4 мл ввс 2 рази.
3. Передопераційна підготовка.
Інгібітори «протонного насоса»:
– Омепразол капс. 20 мг прр по 2 капс.1 раз, або Лансопразол капс. 30 мг прр по
1 капс.; або Пантопразол 20 мг, або Рабепразол 10 мг, або Езомепразол 20 мг по 1
табл. 1 раз на добу протягом 12 діб.
Антибактеріальні засоби, що застосовуються для ерадикації Helicobacter pylori:
– Амоксицилін табл. 1000 мг прр по 1 табл. 2 рази та Кларитроміцин табл.. 250 мг
прр по 2 табл. 2 рази протягом 7 діб.
Антациди (при наявності езофагіту):
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина
прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.
4. Премедикація стандартна.
На операційному столі:
– Атропіну розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 мл 1 раз;
– Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз;
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл ввс 1 раз.
5. Багатокомпонентна внутрішньовенна анестезія з міорелаксацією та ШВЛ.
– Кисень медичний.
Індукція:
– Тіопентал натрій ввс 3-7 мг/кг, одноразово;
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 70-120 мг/кг одноразово.
Міорелаксація:
– Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
– Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
– Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після
інтубації трахеї.
Підтримка:
– Натрію оксибутират розчин 20% 10 мл ввс 100 мг/кг/год;
– Кетамін: перша година – 1 мг/хв/60-80 кг; 2-4 години – 0,6 мг/хв/60-80 кг;
більше 4 годин – 0,4 мг/хв/60-80 кг;
– Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв, або інфузійно
3-10 мкг/кг/год.
Підтримка міорелаксації:
– Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв, або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв, або
Рокуронію б
|