Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Психіатр

Сучасна діагностика і лікування в психіатрії

Делірій, не обумовлений вживанням алкоголю або інших психоактивних речовин

МКХ-10: F05

Етіологічно неспецифічний синдром, що характеризується поєднанням розладів свідомості, уваги, сприйняття, мислення, пам’яті, психомоторної поведінки, емоцій та ритму «сон-неспання». Деліріозний стан є транзиторним, вираженість симптоматики коливається за інтенсивністю. Частіше повне одужання настає протягом 4 тижнів.

Діагностика

Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
A. Спостерігається потьмарення свідомості: зниження ясності усвідомлення навколишньої дійсності з порушенням здатності зосереджувати, підтримувати або переключати увагу.

Б. Спостерігається порушення когітивної діяльності, проявом чого є дві сумісні ознаки:
1) порушення безпосереднього відтворення і пам’яті на недавні події з відносно збереженою пам’яттю на віддалені події;
2) дезорієнтування в часі, місці або у своїй особистості.

B. Наявний мінімум один з таких психомоторних розладів:
1) швидкі непередбачені переходи від гіпоактивності до гіперактивності;
2) уповільнення реакцій;
3) прискорення чи загальмованість мови;
4) підвищена вегетативна збудженість.

Г. Відзначається порушення циклу «сон-неспання», про що засвідчує одна з таких ознак:
1) безсоння, яке у тяжких випадках проявляється у повній втраті сну (з наявністю або відсутністю сонливості в денний час) або інверсія циклу «сон-неспання»;
2) посилення симптоматики в нічний час;
3) неспокійні сновидіння і кошмари, які після пробудження можуть продовжуватися у формі галюцинацій або ілюзій.

Ґ. Спостерігається швидкий розвиток і добові коливання симптоматики.

Д. Отримані анамнестичні відомості чи об’єктивні дані фізичного і неврологічного обстеження або лабораторних тестів про спричиненість розладу церебральним або системним захворюванням (крім обумовленого психоактивними речовинами), яким би обґрунтовано можна було пояснити клінічні прояви, описані в критеріях А-Г.

Е. Тривалість менша за 6 місяців.
Примітка: Емоційні розлади – депресія, тривога чи страх, дратівливість, ейфорія, апатія, здивованість та розгубленість, порушення сприйняття (ілюзії чи галюцинації, часто – зорові) і транзиторні маревні розлади – досить типові, але вони не є специфічним підтвердженням діагнозу.

Психологічні діагностичні критерії

Відсутні, тому що неможливо проводити психологічне обстеження при ознаках психотичного порушення свідомості.

Інші параклінічні методи дослідження

Важливим є встановлення наявності органічного ураження головного мозку або тяжкого соматичного захворювання, що має патогенетичний зв’язок із деліріозним порушенням свідомості. Дивись F02.8.

Лікування

Принципи лікування
Важливим є своєчасне купірування психічних розладів, які, зазвичай, є одними з основних ознак гостроти патологічного процесу. Вихід із делірію частіше настає після досягнення седації та сну. З цією метою застосовують нейролептики із седативною дією – азалептин, тіоридазин, (ридазин, сонапакс) (див. табл. 1). Перспективним є застосування нових антипсихотиків: рисперидону (рисполепт, риссет) оланзапіну (зипрекса), кветіапіну (сероквель), амісульприду (соліан), сертиндолу (сердолект) та ін. Ці препарати мають перевагу перед старими нейролептиками внаслідок відсутності екстрапірамідних розладів (див. табл. 2). Застосовуються транквілізатори – діазепам, рогіпнол (див. табл. 4), оксибутират натрію, тіопентал натрію.
Загальним принципом терапії усієї групи психічних розладів органічного походження є усунення або зменшення того органічного ушкодження чи захворювання, що було причиною розвитку делірію.

Умови лікування
Стаціонарне протягом не менше 30 днів. Хворі потребують амбулаторного нагляду після купірування психотичних розладів протягом не менше 2 місяців.

Ускладнення лікування
При неадекватній терапії можливий розвиток деменції чи психоорганічного синдрому. Деліріозний стан є розладом, що загрожує життю хворого. Він може поєднуватися із судомами. При застосуванні нейролептичних препаратів, можливий розвиток екстрапірамідного синдрому. Це потребує призначення «коректорів» та особливої обережності. Слід зауважити, що при органічному ураженні мозку він виникає досить часто та відрізняється тяжкістю.

Очікувані результати
Одужання може бути повним. У випадках, коли нема можливості виявити етіологічний фактор і провести відповідну терапію, можливий розвиток психорганічного синдрому.

Профілактика

- Первинна – складається зі своєчасної діагностики, адекватного лікування органічних уражень нервової системи.
- Вторинна та третинна складаються з раціональної антипсихотичної терапії.

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
Практикум врача
Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Придбати довідник

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання