Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Психіатр

Сучасна діагностика і лікування в психіатрії

Глибока розумова відсталість

МКХ-10: F73

Глибока розумова відсталість – це стан затримки розвитку психіки, що характеризується, головним чином, грубою недостатністю навичок, які визначають загальний рівень інтелекту, тобто когнітивних, мовних, моторних і соціальних спроможностей. При цьому IQ знаходиться нижче 20 балів (у дорослих психологічний вік – менше 3 років).

Діагностика

Клінічні діагностичні критерії:
а) хворі нерухомі або різко обмежені в рухливості;
б) страждають нетриманням сечі й калу;
в) спроможні лише на найпростіші форми невербального спілкування;
г) потребують постійної допомоги і нагляду;
ґ) дуже обмежено розуміють або виконують вимоги або інструкції;
д) нездатні (малоздібні) піклуватися про свої основні потреби.

Психологічні діагностичні критерії:
а) IQ, за методикою Векслера (адаптований дитячий варіант), – нижче 20 од. і відповідає психологічному віку до 3 років;
б) рівень соціального функціонування оцінюється за шкалою соціальної зрілості Вайнленда – можуть набуватися найбільш базисні й прості зорово-просторові навички.

Інші параклінічні методи обстеження:
а) загальні аналізи крові, сечі за показаннями;
б) ЕЕГ, РЕГ, Ехо-ЕС – можуть бути прояви грубої дифузної органічної патології головного мозку;
в) рентгенограма черепа – за показаннями, можуть бути прояви гіпертензійного синдрому;
г) КТ, ЯМР – за показаннями.

Лікування

Принципи лікування:
а) при виявленні конкретних нозологічних форм, обумовлених генетичною патологією, лікування повинно бути суворо специфічним, згідно з рекомендаціями медико-генетичної консультації;
б) в усіх інших випадках медикаментозне лікування спрямоване на ускладнюючу симптоматику й пов’язане із характером та патогенезом порушень. З метою більшої упорядкованості поведінки, можливості засвоєння навичок самообслуговування й інших простих соціальних навичок, здійснюється наступне лікування:
1) транквілізатори та снодійні засоби (див. табл. 4);
2) нейролептики (див. табл. 1 див. табл. 2);
3) антидепресанти (див. табл. 3);
4) нормотиміки (див. табл. 7);
5) ноотропи та гамкергічні засоби мають особливе значення при затримках психічного розвитку (див. табл. 5);
6) судинні препарати і стимулятори мозкового метаболізму (див. табл. 9);
7) вітамінотерапія (див. табл. 11);
8) розсмоктуючі та біостимулятори (див. табл. 12);
9) дегідратаційна терапія (див. табл. 15);
10) дієтотерапія (за показаннями);
в) немедикаментозні методи лікування:
1) олігофренопедагогіка – заходи щодо спеціальних видів виховання і навчання з метою більшої упорядкованості поведінки, можливості засвоєння навичок самообслуговування й інших соціальних навичок;
2) концепція «нормалізації» – забезпечення життєвої моделі, якомога ближчої до нормальної (створення умов, якщо є змога, в усіх відношеннях наближених до нормальних умов життя в сім’ї);
3) постійний належний догляд вдома та в спеціалізованих інтернатах;
4) метод «модифікації поведінки» для заохочення опанування основних навичок самообслуговування;
5) поведінкова й ігрова терапія.

Ускладнення:
а) нейролептичний синдром, що полягає в розвитку явищ паркінсонізму, акатизії, спізнілої реакції на зовнішні подразники; диспептичних явищ; алергічних реакцій (набряку обличчя, кінцівок); дерматитів;
б) при прийомі антидепресантів – сухість у роті, розширення зіниць, порушення акомодації, серцевого ритму, затримка сечовипускання, сонливість, запаморочення, тремор рук, парестезії, алергічні реакції;
в) при тривалому прийомі транквілізаторів можливе формування залежності, сонливість, млявість.

Лікування ускладнень
Таке ж, як і при інших формах розумової відсталості.

Умови лікування
Перебування в закладах соцзабезпечення, або в родині.

Тривалість лікування
За необхідності, курсами 1-3 рази на рік, 1-2 місяці, протягом практично усього життя.
Лікарське спостереження протягом усього життя.

Очікувані результати
Значна впорядкованість поведінки, можливе засвоєння навичок самообслуговування й інших соціальних навичок.

Профілактика

Така ж, як і при інших формах розумової відсталості.

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
Практикум врача
Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Придбати довідник

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання