Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Психіатр

Сучасна діагностика і лікування в психіатрії

Реактивний розлад прив’язаності дитячого віку

МКХ-10: F94.1

Розлад характеризується стійким небажанням вступати в контакт чи підтримувати спілкування з оточуючими, що не є ознакою затримки психічного розвитку, раннього дитячого аутизму, а викликане значними недоліками в догляді за дитиною. Ускладненням цього розладу є вторинна затримка психічного розвитку, психопатоподібні та невротичні розлади.

Діагностика

Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
A. Початок – у віці до 5 років;

Б. Спостерігаються суперечливі або амбівалентні соціальні реакції у різних ситуаціях, емоційні порушення, проявом яких є відсутність емоційного реагування, реакції аутизації, агресивні реакції на дистрес інших людей або свій особистий та полохливість чи настороженість.

B. Наявність деяких здібностей до адекватних соціальних реакцій, що виявляється у стосунках з дорослими.

Г. Не відповідає критеріям загального розладу розвитку (F84.-).

Психологічна діагностика:
1) малювальні тести (Гудинаф, Фей та інші);
2) шкали психомоторного розвитку Озерецького;
3) візуально-моторні тести;
4) прогресивні матриці Равена, тест психічного світогляду Й.Їрасика;
5) тести незакінчених речень.

Інші параклінічні діагностичні критерії
Для цієї нозологічної форми специфічних змін у показаннях ЕЕГ, РЕГ, ЕХО-ЕС, біохімічних дослідженнях немає. Але застосування їх важливе для виявлення супутньої патології та диференційного діагнозу з іншими захворюваннями.

Лікування

Загальні принципи лікування:
а) лікування проводиться вдома або в стаціонарі, залежно від того, що більш потрібно для відчуття дитиною безпеки;
б) психологічна підтримка сім’ї, спрямована на поліпшення умов догляду за дитиною;
в) психотерапія – індивідуальна, сімейна;
г) педагогічно-виховна робота, що охоплює одночасно і матір, і дитину;
ґ) забезпечення контролю за поліпшенням емоційного стану і фізичного добробуту дитини;
д) медикаментозне лікування (усі препарати застосовуються у вікових дозах: дивись F94.0);
є) індивідуальна терапія, напрямком якої є соматичне оздоровлення дитини.

Ускладнення лікування, їх профілактика та лікування
Дивись F94.0.

Умови лікування
Переважно амбулаторне лікування. Але у зв’язку з необхідністю змінити психотравмуючу ситуацію, можливе перебування дитини в стаціонарі.

Термін лікування
Амбулаторне – протягом необхідного часу. Стаціонарне – до 4-8 тижнів.

Очікувані результати лікування
Корегування взаємовідносин з оточенням, зняття емоційної напруги, купірування поведінкових розладів та інших супутніх психопатологічних порушень, досягнення соціальної адаптації.

Профілактика

- Первинна – проведення санітарно-просвітньої роботи з батьками та особами, що їх замінюють, напрямком якої є запобігання розладів прив’язаності.
- Вторинна – рання діагностика та комплексне лікування.
- Третинна – у випадках рецидивів – направлення дитини в більш сприятливе соціальне оточення.

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Придбати довідник

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання