Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Стоматолог

Практична пародонтологія

Анамнез

Метою обстеження хворого із захворюваннями пародонта є оцінка загального стану організму, клінічна характеристика пародонта, виявлення загальних та місцевих етіологічних та патогенетичних чинників, визначення форми, ступеня та характеру перебігу хвороби. Лікар отримує необхідний комплекс диференційно-діагностичних показників під час ретельного збирання анамнезу, детального клінічного обстеження, використання лабораторних методів та даних обстеження хворого іншими медичними фахівцями. Найбільш повна інформація дає змогу правильно діагностувати захворювання, ефективно планувати комплексне лікування та його профілактику.

Скарги. Хворі із захворюваннями пародонта зазвичай скаржаться на кровоточивість ясен, що виникає від механічних подразників, свербіж, відчуття оніміння та печії в яснах, рідше – на рухомість зубів, біль в яснах, виділення гною з пародонтальних кишень. Часто на початкових стадіях захворювання має безсимптомний перебіг і хворі не скаржаться. Тому важливо провести ретельну деталізацію скарг і виявити найбільш суттєві.

Анамнез хвороби. Лікар повинен визначити, коли вперше пацієнт помітив захворювання, виявити його зв’язок із місцевими подразнюючими чинниками або загальними захворюваннями, можливим застосуванням медикаментозних препаратів, які можуть впливати на тканини пародонта (цитостатики, антагоністи кальцію, протиепілептичні засоби тощо). Уточнюють попередні стоматологічні втручання, які можуть мати відношення до ураження пародонта. З’ясовують тривалість і динаміку розвитку патологічного процесу, виникнення загострень, проведене лікування та його ефективність.

Анамнез життя. Необхідно уточнити паспортні дані, професію хворого, чи мають місце професійні шкідливості, характер харчування, перенесені та наявні захворювання (ендокринні, серцево-судинної системи, травного каналу, крові, інфекційні захворювання, особливо СНІД тощо), психологічний стан хворого, стресові стани, екологічні, соціальні та побутові умови життя, дотримання гігієни порожнини рота тощо. Потрібно з’ясувати можливу спадкову схильність, наявність подібного захворювання у батьків і близьких родичів, можливі спадкові ураження. Важливо з’ясувати частоту застудних захворювань, оскільки це безпосередньо характеризує імунологічний стан пацієнта, наявність шкідливих звичок (тютюнопаління тощо), а також схильність до алергійних реакцій (якщо вони є, уточнюють тип реакції). Під час обстеження дітей доцільно вияснити в матері про перебіг вагітності, застосування у цей період гормональних та інших медикаментозних препаратів, характер вигодовування дитини, характер дихання дитини тощо.
Останніми роками набуває актуальності обов’язкове визначення наявності в пацієнтів вад серця, ендокардиту, ревматизму та інших подібних захворювань, оскільки ці ураження часто виникають на тлі хронічного сепсису стоматогенного (одонтогенного, пародонтогенного тощо) походження. В основі їх виникнення важливе значення має бактеріємія, що розвивається із первинних септичних вогнищ. Під час лікування будь-яких стоматологічних захворювань виникає транзиторна бактеріємія, і в разі ураження пародонта у кров потрапляють умовно-патогенні або патогенні (наприклад, при виразковому гінгівіті) мікроорганізми. Лікування таких пацієнтів надалі слід проводити у співпраці з терапевтами (кардіологами тощо). Висновок лікаря-інтерніста обов’язково заносять до амбулаторної картки або історії хвороби пацієнта. Наприклад, у США лікар-стоматолог законодавчо не має права лікувати такого пацієнта без призначення відповідної антибактеріальної терапії лікарем за основним захворюванням пацієнта (кардіологом, ревматологом, тощо).
Відомості, отримані з анамнезу, нерідко мають вирішальне значення для уточнення діагнозу. Слід зазначити, що збирання анамнезу повинно бути активним, тобто лікар повинен цілеспрямовано опитувати хворого, а не пасивно його вислуховувати. На основі даних анамнезу лікар встановлює попередній діагноз захворювання, що допомагає ефективніше проводити подальше обстеження хворого.

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
Практикум врача
Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Придбати довідник

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання