Моніторування протоколу надання медичної допомоги хворим з каменями сечового міхура
Критерії і методологія моніторингу і оцінки ефективності виконання протоколу.
Моніторування проводиться на всій території України.
Перелік медичних закладів, у яких проводиться моніторування даного ГСТ,
визначається щорічно закладом, відповідальним за моніторування.
Лікувально-профілактичний заклад інформується про включення в перелік з
моніторування ГСТ письмово.
Моніторування ГСТ включає:
- збір інформації: про ведення пацієнтів з каменями сечового міхура у
лікувально-профілактичних закладах усіх рівнів, включаючи спеціалізовані
урологічні заклади (відділення);
- аналіз отриманих даних;
- складання звіту про результати проведеного аналізу;
- представлення звіту групі розроблювачів Протоколу в Український інститут
громадського здоров’я МОЗ України.
Вихідними даними при моніторуванні є:
- медична документація – карти пацієнта;
- тарифи на медичні послуги;
- тарифи на лікарські препарати.
При необхідності при моніторуванні ГСТ можуть бути використанні історії хвороби,
амбулаторні карти пацієнтів з каменями сечового міхура та інші документи.
Карти пацієнта заповнюються в медичних закладах, визначених переліком з
моніторування, щокварталу протягом послідовних 10 днів третьої декади кожного
першого місяця кварталу (наприклад, з 21 по 30 січня) і передаються в заклад,
відповідальний за моніторування, не пізніше ніж через 2 тижні після закінчення
зазначеного терміну.
Добір карт, що включаються в аналіз, здійснюється методом випадкової вибірки.
Число аналізованих карт повинно бути не менше 500 на рік.
В аналізовані у процесі моніторингу показники входять: критерії включення й
виключення з Протоколу, переліки медичних послуг обов’язкового і додаткового
асортименту, переліки лікарських засобів обов’язкового і додаткового асортименту,
наслідки захворювання, вартість виконання медичної допомоги по Протоколу та ін.
Принципи рандомізації
У даному Протоколі рандомізація (лікувальних установ, пацієнтів і т.д.) не
передбачена.
Порядок оцінки і документування побічних ефектів і розвитку ускладнень
Інформація про побічні ефекти й ускладнення, що виникли в процесі діагностики і
лікування хворих, реєструється в Карті пацієнта.
Порядок виключення пацієнта з моніторингу
Пацієнт вважається включеним у моніторування при заповненні на нього Карти
пацієнта. Виключення з моніторування проводиться і випадку неможливості
продовження заповнення Карти (наприклад, неявка на лікарський прийом).
У цьому випадку Карта направляється у заклад, відповідальний за моніторування, з
оцінкою про причину виключення пацієнта з Протоколу.
Проміжна оцінка і внесення змін до протоколу
Оцінка виконання ГСТ проводиться 1 раз на рік за результатами аналізу
зведень, отриманих при моніторуванні.
Внесення змін до Протоколу проводиться у випадку одержання інформації:
а) про наявність в ГСТ вимог, що наносять втрату здоров’ю пацієнтів;
б) при одержанні переконливих даних про необхідність змін вимог Протоколу
обов’язкового рівня.
Рішення про зміни приймається групою розроблювачів. Введення змін вимог ГСТ у
дію здійснюється МОЗ України у встановленому порядку.
Параметри оцінки якості життя при виконанні протоколу
Для оцінки якості життя пацієнта з каменями у сечовому міхурі при виконанні
Протоколу використовують аналогову шкалу.
Оцінка вартості виконання протоколу і ціни якості
Клініко-економічний аналіз проводиться відповідно до вимог нормативних
документів.
Порівняння результатів
При моніторуванні ГСТ щорічно проводиться порівняння результатів вимог
Протоколу, статистичних даних (захворюваності, смертності від каменів у сечовому
міхурі), показників діяльності медичних закладів (ліжко-день, летальність хворих
з каменями у сечовому міхурі).
Порядок формування звіту
У щорічний звіт про результати моніторування включаються кількісні
результати, отримані при розробці медичних карт, та їхній якісний аналіз,
висновки, пропозиції з актуалізації Протоколу.
Звіт представляється в Українському інституті громадського здоров’я МОЗ України.
Висновки
У методичних рекомендаціях представлені сучасні підходи до створення
клінічних протоколів, які є нормативними документами системи стандартизації в
охороні здоров’я і містять єдині вимоги до порядку, обсягу та якості надання
медичної допомоги хворим у різних клінічних випадках.
Методичні рекомендації, призначені для розробників протоколів надання медичної
допомоги, включають загальні відомості про клінічні протоколи, вимоги, які до
них пред’являються, а також принципи формування класифікатора протоколів.
При підготовці протоколів надання медичної допомоги необхідно максимально
врахувати характеристики медичних технологій і вибирати серед них ті, які
відповідають вимогам наукової доказовості.
Викладена у методичних рекомендаціях систематизована стратегія створення
клінічних протоколів допоможе розробникам приймати найбільш оптимальні рішення
при складанні програм надання медичної допомоги хворим з метою гарантування її
високої якості та ефективності.
|