Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Педиатр

Этапная неотложная помощь детям

Гипертермический синдром

Общая информация

В.І. Слива

Характеризується підвищенням температури тіла вище 38,5 оС, що супроводжується вираженими змінами з боку гемодинаміки і ЦНС. При тривалій високій температурі більше 2-3 годин надмірно підвищується обмін речовин і потреби організму в кисні зростають, що призводить до розвитку гіпоксії.

А. Інфекційні (лихоманка).
Б. Неінфекційні: аутоімунні (хвороби сполучної тканини) і ендокринні захворювання (діабет, гіпокортицизм), порушення водно-електролітного обміну (гіпер- і дегідратації, гіпернатріємія), алергічні процеси, травма і набряк головного мозку, внутрішньочерепні крововиливи, травми м’язів з їхнім роздавлюванням, гострі отруєння (атропін, саліцилати та ін.).

 

Клиническая картина

Критерії діагностики:
– Підвищена температура тіла.
– В анамнезі: несприятливі фактори ризику, що супроводжують захворювання.
– Вік: чим він менший, тим раніше розвивається декомпенсація.
– Колір шкірних покривів.
– Гемодинамічні порушення мікроциркуляції і центральної гемодинаміки.
– Неврологічні порушення: ступінь порушення свідомості, судоми.
– Лабораторні дані:
– загальноклінічні: ознаки запалення, гематокрит;
– біохімічні: гіпо- і диспротеїнемія, підвищення рівня натрію плазми, метаболічний ацидоз.
– Рентгенографія органів грудної клітки.
– Люмбальна пункція: підвищення тиску, цитоз.
При необхідності – подальше обстеження у відділення реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ).

 

Классификая и примеры формулировки диагноза

Класифікація
Підвищення температури поділяють на:
• субфебрильну – 37-37,9 оС
• фебрильну – 38-41 оС
– помірну – 38-39,5 оС
– високу – 39,6-41 оС
• гіперпіретичну – вище 41 оС

Розрізняють:
«Рожеву» гіпертермію: стан дитини залежить від тяжкості основного захворювання, самопочуття практично не змінюється, шкірні покриви помірно почервонілі, теплі, вологі, температура тіла підвищується поступово.
«Бліду» гіпертермію: стан тяжкий, часті зміни свідомості (оглушення, сопор, кома), можливі судоми, шкірні покриви бліді з ціанотичним відтінком слизових оболонок і нігтьових фаланг, холодні на дотик, надмірна тахікардія, зниження АТ, температура тіла підвищується швидко, пацієнти скаржаться на холод і озноб. Прогностично це свідчить про подальше підвищення температури тіла.

 

Диагностика

Таблиця 1. Диференційна діагностика лихоманок

 

Лечение
Симптоматична жарознижуюча терапія показана:
– при високій температурі – незалежно від віку дитини;
– при помірній – у дітей до 3 років при анамнестично несприятливих чинниках ризику;
– при перегріванні – фізичні методи охолодження.

Етап А
1. Розкрити дитину, забезпечити доступ свіжого повітря.
2. Оцінити тип гіпертермії.
3. При температурі вище 38,5 оС: парацетамол 10-15 мг/кг усередину чи ібупрофен у разовій дозі 5-10 мг/кг (для дітей старше 1 року), свічки цефекон.
4. При «рожевій» гіпертермії:
– водно-спиртове, водно-спиртово-оцтове (у рівних пропорціях), оцтове (3%) розтирання;
– в/м анальгін 50% 10 мг/кг у сполученні з папаверином 2% 0,4 мг/кг і/чи з дибазолом 1% 0,1 мг/кг.
5. При «блідій» гіпертермії: анальгін у сполученні з дроперидолом 0,25%
0,1-0,25 мг/кг, чи нікотинамідом 1 мг/кг (нікотиновою кислотою 1% 0,6 мг/кг), чи нітрогліцерином під язик (дітям до 1 року 1/4-1/3 табл., від 1 до 3 років –
1/3-1/2 табл., після 3 років – 1/2 табл.), чи папаверином 2% 0,4 мг/кг і/чи дибазолом 1% 0,1 мг/кг, чи антигістамінними препаратами – 1 мг/кг (обережно, димедрол може викликати галюцинації).
6. При температурі вище 39 оС – оксигенотерапія.
7. Вимірювання температури кожні 10-15 хвилин.
8. При судомах:
– забезпечення прохідності дихальних шляхів;
– діазепам в/м 0,5% у дозі 0,3-0,5 мг/кг;
– оксибутират натрію 20% у дозі 30-50 мг/кг.
9. Якщо протягом 30-45 хвилин температура тіла не знижується (при «рожевій» гіпертермії) чи продовжує підвищуватися – негайна госпіталізація. Транспортування в положенні лежачи.

Етап Б
1. Визначення виду гіпертермії.
2. Визначення причини гіпертермії.
3. При «рожевій» лихоманці, якщо на попередньому етапі вводилися антипіретики, показані фізичні методи охолодження:
– обтирання тіла спиртово-оцтовими розчинами;
– холод на проекцію великих судин і чоло;
– обдування вентиляторами;
– холодні обгортання, промивання шлунка і холодні клізми (водою 18 оС).
Ці заходи проводяться на фоні нейровегетативної блокади, що досягається шляхом уведення 2,5% розчину аміназину чи 0,25% розчину дроперідолу (0,1 мл/кг), або літичної сумішї (1 мл 2,5% розчину аміназину і 1 мл 2,5% розчину дипразину розводять до 10 мл 0,5% розчином новокаїну та 5% розчином глюкози). Разова доза літичної суміші становить 0,1-0,15 мл/кг. При необхідності її вводять до 4 разів на добу.
4. При «блідій» гіпертермії – заходи, спрямовані на розкриття периферичних судин (див. вище).
5. Забезпечення венозного доступу та інфузійна терапія за показаннями:
при гіпертермічному синдромі, що виникає на фоні ексикозу, – регідратація;
при порушенні електролітного балансу – корекція електролітів;
нормалізація газообміну, центральної і периферичної гемодинаміки (обов’язково поліпшення мікроциркуляції і корекція гіповолемії).
6. Етіопатогенетична терапія.
7. У разі некупірованої гіпертермії – переведення у ВРІТ.

Таблиця 2. Алгоритм терапії гіпертермічного синдрому

Етап В
1. Оцінити вид гіпертермії.
2. Визначити причину гіпертермії.
3. Продовжити терапію гіпертермічного синдрому:
• нормалізація центрального механізму терморегуляції: зменшити теплопродукцію – нейролептики; збільшити тепловіддачу – антипіретики; фізичні методи охолодження;.
• нормалізувати тканинне дихання – нікотинамід, нікотинова кислота;
• зменшити проникність судинної стінки – аскорбінова кислота, кортикостероїди.
4. Купірування патологічних синдромів.
5. Лікування основного захворювання.

 

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
Практикум врача
Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Придбати довідник

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання