Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Педиатр

Этапная неотложная помощь детям

Перегревание

Общая информация

В.І. Слива, О.В. Ткачов

Етіологія: підвищена температура навколишнього середовища, прямий вплив сонячних променів.
Порушенню механізмів терморегуляції сприяють:
• недостатність питного режиму;
• розвинена підшкірно-жирова клітковина;
• перенесена пологова черепно-мозкова травма;
• наявність кістофіброзу підшлункової залози.

Патогенез: при перегріванні спостерігаються порушення водно-електролітного обміну (дегідратація, втрата електролітів), ЦНС, кровообігу, дихання.

 

Клиническая картина
Клініка:
1. Тепловий спазм – спазми м’язів кінцівок, при дефіциті натрію температура тіла може бути нормальною.
2. Теплове виснаження – підвищена нервова збудливість, тремор кінцівок, судоми, сопор, вододефіцитне зневоднення.
3. Тепловий або сонячний удар – утрата свідомості і припинення потовиділення:
– асфіктична форма: переважає пригнічення дихального і судиннорухового центру;
– паралітична форма: кома спочатку супроводжується судомами, що повторюються кожні 3-5 хв, потім рідше, з переходом у мляву кому;
– психопатична форма: розлад свідомості у вигляді марення, галюцинацій, судом, паралічу, виявляється через 5-6 годин після початку теплового удару.

Прогностично несприятливі симптоми:
• Припинення потовиділення.
• Підвищення температури тіла.
• Суха і гаряча на дотик шкіра.
• Утрата свідомості.
• Швидке наростання розладу частоти і ритму дихання і пульсу.

 

 

 

Лечение
Етап А
1. Помістити потерпілого в тінь чи у холодне приміщення.
1. Звільнити шию і груди від стискаючого одягу.
2. Забезпечити доступ свіжого повітря.
3. Фізичні методи охолодження: покласти холодні компреси на голову, шию, ділянку грудей (припинити при зниженні температури тіла до 38,5 оС).
4. Якщо пацієнт притомний – напоїти: вода, сольовий розчин (0,5 чайної ложки натрію хлориду і натрію гідрокарбонату + 2 столові ложки цукру на 1 літр води), регідрон, глюкосолан чи мінеральні води (можна фруктові соки). Припинити відпоювання при зникненні спраги і відновленні годинного діурезу.
5. При втраті свідомості – забезпечення прохідності дихальних шляхів, при необхідності – ШВЛ. Оксигенотерапія (за можливості).
6. Госпіталізація при сполученні перегрівання з діареєю і соледефіцитним зневоднюванням чи при виникненні протягом 1 години спостереження негативних клінічних ознак.
Антипіретики не застосовують.
Етап Б
1. Оксигенотерапія.
2. При судомах: седуксен 0,5% розчин у дозі 0,05-0,1 мл/кг (0,3-0,5 мг/кг) в/м, аміназин 2,5% розчин у дозі 0,02 мл/кг в/м.
3. Інфузійна терапія: 0,9% розчин хлориду натрію – 20-30 мл/кг/годину.
4. При прогресуванні порушень дихання і кровообігу: інтубація і переведення на ШВЛ (атропін не застосовувати!).

 

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
Практикум врача
Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Придбати довідник

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання