Отек легких

Общая информация

І.М. Сисуєв

Набряком легень називають патологічне накопичення рідини у екстрацелюлярному просторі і альвеолах легень.
Розвивається при невідповідності між фільтраційною здатністю капілярного русла і лімфовідтоком із легень як наслідок гіпертензії в малому колі кровообігу. Безпосередніми причинами гіпертензії можуть бути перенавантаження лівих відділів серця і лівошлуночкова недостатність.

Диагностика

Діагностичні критерії
Першими ознаками набряку легень можуть бути ядуха, рефлекторний кашель і клекотання дихання. Шкіра та слизові оболонки блідо-ціанотичні, холодні, вологі.
Аускультативно над легенями вислуховується велика кількість дрібно- і
середньопузирчастих вологих хрипів, виділення з рота пінистого білого або геморагічного харкотіння. Діференціювати треба з гострим респіраторним дистрес-синдромом.
При рентгенологічному обстеженні характерна поява хмароподібних тіней, розташованих симетрично, збільшення тіні серця.
Аналіз газового складу артеріальної крові свідчить про гіпоксемію і гіперкапнію, що характеризують ступінь тяжкості вентиляційно-перфузійних порушень газообміну.

Лечение

Таблиця. Препарати для надання невідкладної допомоги при ПРС у дітей

Невідкладні заходи
Етап А+Б
1. Надати припідняте положення верхній частині тіла, ноги опустити, накласти джгути на стегна не більше ніж на 1 годину.
2.Термінова госпіталізація дитини в найближчу лікувальну установу.
3. Збір анамнезу з уточненням преморбідного фону, початку захворювання.
4. Відновлення прохідності дихальних шляхів: інгаляція повітряно-киснево-спиртової суміші чи 10% спиртового розчину антифомсилану (2-3 мл на інгаляцію) протягом 10-15 хв.
5. Забезпечення судинного доступу.
6. Стимуляція діурезу – фуросемід 1% розчин у дозі 2 мг/кг (0,1-0,2 мл/кг) в/в 7. Зниження психоемоційної напруги – діазепам, сібазон у дозі 0,5% 0,2-0,5 мг/кг.
8. Кортикостероїди – преднізолон у дозі 3-5 мг/кг.
9. Термінова госпіталізація у відділення інтенсивної терапії.

Етап В
Перелік компонентів обстеження хворого включає:
• Огляд хворого.
• Вимірювання АТ, ЦВТ.
• Визначення ритмічності пульсу.
• Вимірювання частоти спонтанного дихання.
• Рентгенографію легень.
• Електрокардіографію, ехокардіографію.
• Лабораторні клінічні дослідження крові, сечі.
• Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза, загальний білок).
• Визначення гематокриту.
• Гази крові, кислотно-лужний стан.
• Погодинний контроль діурезу.
• Консультації спеціалістів.

Лікування
• Підвищене положення верхньої частини тулуба, накладання венозних джгутів на кінцівки на 20-З0 хвилин, напівсидяче положення.
• Спонтанне дихання або ШВЛ з ПТКВ і подачею кисню.
• При вираженій дихальній недостатності – інтубація трахеї і ШВЛ з ПТКВ.
• При задовільному системному АТ (більше 70 мм рт. ст.) призначити нітрогліцерин або нітропрусід натрію, починаючи з дози 0,1 мкг/кг/хв.
• При системному АТ нижче 70 мм рт. ст. і ЧСС, рівній чи вище 120-140 за 1 хв, – призначити добутамін, починаючи з дози 5-10 мкг/кг/хв., а при ЧСС, меншій ніж 120 за 1 хв, – допамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.
• Дегідратація (фуросемід – 1-2 мг/кг маси тіла);
• Димедрол – 1 мг/кг в/в або в/м.
• Седативна терапія (діазепам у дозі 0,2-0,5 мг/кг; морфін у дозі 0,1-0,3 мг/кг).
• Кортикостероїди.
• Дигіталізація протягом 2-3 днів.

До додаткових заходів належать:
• Усунення причини виникнення набряку легень.
• Лікування основного захворювання.
• Гемоультрафільтрація, гемодіаліз при розвитку гострої ниркової недостатності.