|
|
Плевриты экссудативные (серозные, серозно-фиброзные)
Общая информацияДо ексудативних плевритів нетуберкульозної етіології відносять парапневмонічні(у розпал пневмонії) та метапневмонічні (в кінці хвороби) плеврити. Діти перших 3 років життя хворіють серозними плевритами дуже рідко, максимум захворюваності припадає на школярів. У дітей раннього віку спостерігаються переважно
парапневмонічні плеврити. Клиническая картина
Клінічні та діагностичні критерії
Клініка ексудативного плевриту:
– температура тіла підвищується до 38-39 °С;
– з’являється болючий сухий кашель;
– біль у боці.
У період накопичення у плевральній порожнині ексудату діти лежать на хворому боці чи знаходяться у вимушеному сидячому положенні. Це зменшує больові відчуття. Спостерігається виражений ціаноз, задишка, тахікардія, холодний піт та загальна слабкість.
Клінічні ознаки ексудативного плевриту:
– відставання хворої половини грудної клітки при глибокому диханні;
– виражена асиметрія грудної клітки за рахунок збільшення об’єму ураженого боку;
– збільшення передньо-заднього розміру грудної клітки;
– у дітей раннього віку помітні:
• згладженість, розширення та навіть вибухання міжреберних проміжків;
• пастозність м’яких тканин;
• болючість при натискуванні на грудну клітку на боці ексудату;
• там же нерідко розширені шкірні вени, згладжені над- і підключичні впадини.
Правобічні плевральні випоти відтісняють донизу діафрагму та печінку. При лівобічних плевритах ексудат заповнює напівмісяцевий простір Траубе, зверху обмежений нижнім краєм легень, зліва – селезінкою, справа – лівим краєм печінки, де відмічається вкорочення перкуторного звуку.
Внаслідок різного рівня від’ємного внутрішньо-плеврального тиску рідина розміщується у вигляді лінії Елліса-Дамуазо-Соколова, що являє собою параболу, верхня межа котрої від задньої аксилярної лінії поступово знижується у напрямку хребта і до бокової передньої поверхні грудної клітки.
При перкусії на місці значного випоту відмічається абсолютно тупий звук, а над ним – тимпанічний (зона Шкоди).
При аускультації над зоною випоту виявляється бронхіальне дихання, чітка бронхофонія. Шум тертя плеври вислуховується тільки на початку появи ексудату та при його розсмоктуванні.
Аналіз крові при ексудативних плевритах малоспецифічний. Виявляється гіпохромна анемія, помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз зі зсувом ядерних елементів вліво, лімфопенія, еозинопенія, моноцитоз чи моноцитопенія, прискорення ШЗЕ.
Рентгенологічне дослідження. В прямій проекції гомогенне густе затемнення нижньої частини легені з типовим рівнем ексудату, верхня межа котрого увігнута та йде зверху вниз медіально, збігаючись із лінією Елліса-Дамуазо-Соколова. Классификая и примеры формулировки диагнозаЗалежно від локалізації ексудату виділяють міжчастковий плеврит (інтерлобіт), базальний (діафрагмальний) плеврит, медіастинальний плеврит, дифузний (тотальний) плеврит.
Міжчасткові плеврити часто розвиваються при повторних пневмоніях. Рентгенологічно міжчасткові плеврити характеризуються наявністю щільного гомогенного затемнення трикутної чи лінзоподібної форми з чітким зовнішнім контуром у боковій проекції.
Обмежений базальний (наддіафрагмальний) плеврит характеризується поверхневим диханням, болем у нижній частині грудної клітки. Рентгенологічно виявляється напівовальне чи у вигляді смуги однорідне затемнення, що зливається з куполом діафрагми.
Медіастинальний плеврит найчастіше має туберкульозну етіологію. Характерним є накопичення ексудату між легеневою та медіастинальною плеврою. У клінічній картині домінує сильний загрудинний біль, біль у ділянці живота, при ковтанні. Може розвинутися дисфагія та дисфонія. У ділянці яремної ямки, шиї та грудей іноді спостерігається набряк м’яких тканин. Плеврит може ускладнитися полісерозитом.
|
|
