|
|
Дерматофітія тулуба
Общая информация
Протокол надання медичної допомоги хворим на дерматофітію тулуба
7.1.1.5. Модель пацієнта. Код МКХ-10: В 35.4 – Дерматофітія
тулуба
Дерматофітія тулуба – грибкове ураження шкіри тулуба, зумовлене дерматофітами
(Trichophyton rubrum). Характеризується наявністю на шкірі тулуба великих осередків ураження зі схильністю до злиття, з фестончатими обрисами. По периферії осередків ураження – гіперемований валик, що складається з вузликів, пухирців і кірочок. Диагностика
Лабораторна діагностика
- клінічний аналіз крові (за необхідності дослідження повторюють 1 раз на 10 днів);
- аналіз сечі (2 рази);
- біохімічні дослідження функції печінки (1 раз на 10 днів при використанні препаратів системної дії);
- мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу (зішкряби з шкіри) на гриби (встановлення діагнозу та контроль над виліковуваністю);
- культуральне дослідження (1 раз, за необхідності – повторно).
Лечение
Лікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети (наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).
Профіль відділення – дерматологічний.
Профіль спеціаліста – дерматовенеролог (наказ МОЗ України № 333 від
06.07.2005).
Показання до госпіталізації. Розподіл хворих між поліклінікою та стаціонаром
Розповсюджені форми дерматофітії шкіри тулуба.
Лікувальні заходи
Дієтотерапія
Дієта № 15. При вживанні системних протигрибкових препаратів – дієта № 5.
Місцева терапія
Застосовують протигрибкові зовнішні засоби, що містять кетоконазол, тербінафін, оксиконазол, міконазол, комбінований препарат, що містить кетоконазол та саліцилову кислоту, похідні хлорнітрофенолу, ундециленової кислоти.
Системна терапія
При розповсюджених ураженнях шкіри призначають системні протигрибкові препарати (тербінафін, ітраконазол, кетоконазол).
Тактика ведення при неефективності лікування
За відсутності ефекту лікування змінюють системну та зовнішню антимікотичну терапію.
Тривалість лікування
Стаціонарно – до 20 днів, амбулаторно – до 5 тижнів (залежно від тяжкості та поширеності захворювання).
Очікувані результати лікування
Розв’язання клінічних проявів, негативний результат мікроскопічного дослідження на гриби.
Санітарно-гігієнічні, реабілітаційні заходи та диспансеризація
Санітарно-гігієнічні заходи включають як загальні, так й індивідуальні.
До загальних заходів належить
– дезінфекція у громадських місцях (басейни, бані, сауни, спортивні заклади, промислові підприємства тощо). Дезінфекція проводиться хлорвмісними дезінфектантами;
– санітарно-просвітницька робота.
До індивідуальних заходів відносять
– гігієнічний догляд за шкірою;
– кип’ятіння білизни, рушників з наступним прасуванням;
– наявність власного рушника.
З метою підвищення резистентності організму – вживання загальнозміцнюючих препаратів.
|
|
