|
Гніздова алопеція
Общая информацияПротокол надання медичної допомоги хворим на алопецію
7.1.4 Модель пацієнта. Код МКХ-10: L63 – Гніздова алопеція
Код МКХ-10: L 63.0 – Тотальна алопеція
Код МКХ-10: L 63.1 – Універсальна алопеція
Код МКХ-10: L 63.2 – Гніздова алопеція (Стрічкоподібна
форма)
Гніздова алопеція – захворювання з колоподібним, нерубцевим випадінням волосся на волосяній частині голови, обличчі та інших ділянках гладкої шкіри. ДиагностикаЛабораторна діагностика
- клінічний аналіз крові (за необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);
- аналіз сечі (2 рази);
- біохімічні дослідження функції печінки (загальний білірубін, АсАТ, АлАТ, загальний білок, глюкоза, холестерин, лужна фосфатаза);
- серологічне дослідження (РВ, РМП);
- аналіз крові на вміст кортизолу (при плануванні застосування системних кортикостероїдів – до лікування і через 3 тижні після закінчення терапії);
- аналіз крові на вміст статевих гормонів (естрадіол, тестостерон, ФСГ, ЛГ);
- аналіз крові на вміст гормонів щитовидної залози (Т3, Т4, ТТГ).
Інструментальна діагностика
- флюорографічне дослідження;
- оглядова рентгенографія черепа або томографія;
- реовазоенцефалограма;
- ультразвукове дослідження щитовидної залози (за показаннями);
- мікроскопія волосся, епільованого з крайової зони осередка (до лікування);
- мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу на гриби – зішкряби зі шкіри (до лікування).
Консультації спеціалістів
- ендокринолог (за показаннями);
- невропатолог (за показаннями);
- отоларинголог (за показаннями);
- гінеколог (за показаннями);
- терапевт (за показаннями). ЛечениеЛікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети
(наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).
Профіль відділення – дерматологічний.
Профіль спеціаліста – дерматовенеролог
(наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).
Показання до госпіталізації. Розподіл хворих між поліклінікою та стаціонаром
Тотальна та універсальна форми алопеції та форми алопеції, які прогресують на фоні лікування підлягають госпіталізації. Інші форми лікують в умовах поліклініки.
Лікувальні заходи
Елімінаційні заходи
- усунення спалахів хронічної інфекції;
- корекція виявленої супутньої патології.
Системна терапія
- засоби, що покращують мікроциркуляцію (пентоксифілін, ксантинолу нікотинат, тиклопідин, нікотинова кислота);
- седативні засоби (валеріана, 3% розчин натрію броміду, пустирник, півонія);
За необхідності призначають антистресорні адаптогени (гліцин), у тяжких випадках – транквілізатори (гідазепам).
- вітаміни та мікроелементи (кальцію пантотенат, тіамін, нікотинова кислота);
- біогенні стимулятори (алое, метилурацил, екстракт плаценти, натрію нуклеїнат);
- засоби, що покращують мозковий кровообіг (за показанням) (цинаризин, вінпоцетин);
- анаболічні гормони (за показанням) (ретаболіл, феноболіл);
- фітотерапія (відвари хвощу, череди, деревію, споришу, кропиви).
Зовнішня терапія
- внутрішньошкірне введення кортикостероїдних препаратів у осередки ураження (бетаметазон, тріамцинолон);
- подразнюючі засоби (настоянка стручкового перцю, сік цибулі, часнику, настоянка коріння лопуха, хрону, втирання кортикостероїдних препаратів для зовнішнього використання).
Фізіотерапія
- електросон,
- фонофорез,
- дарсонваль,
- кріомасаж.
Тактика ведення при неефективності лікування
За відсутності ефекту лікування змінюють системну та зовнішню терапію. Посилюють терапію супутньої патології. Можлива трансплантація волосся.
Тривалість лікування
Амбулаторно – 2-4 місяці (лікування легких форм гніздової алопеції).
Стаціонарно – 28-30 днів (лікування хворих з тотальною та універсальною алопецією), з подальшим амбулаторним лікуванням до 6 місяців.
Очікувані результати лікування
Пожвавлення фолікулярного апарату, припинення випадіння волосся, відновлення росту волосся (спочатку – пушкового, потім – остистого).
Санітарно-гігієнічні, реабілітаційні заходи та диспансеризація
Пацієнти підлягають диспансерному нагляду за місцем проживання. Необхідний контроль стану спалахів хронічної інфекції та інтеркурентних захворювань. Дієтотерапія: повноцінне харчування, збагачене вітамінами та мікроелементами. Систематичне диспансерне обстеження суміжними спеціалістами за показанням: невропатолог, ендокринолог, гінеколог, гастроентеролог, отоларинголог, стоматолог. Алопеція не впливає на загальний стан, але створює косметичну проблему, тому такі хворі підлягають психологічній реабілітації. Після проведення курсу стаціонарного лікування хворим доцільно призначати адаптогени та загальнозміцнюючі засоби, зовнішню терапію з використанням фізіотерапевтичних процедур. Рекомендувати дотримання режиму праці та відпочинку з обмеженням психоемоційних навантажень.
|
|