|
|
Betahistinе
Виробник: Solvay Pharmaceuticals B.V.
Форма випуску та склад
Таблетки в блістерах, по 8 мг № 30, № 100; по 16 мг № 30, № 60; по 24 мг
№ 20, № 50, № 100.
1 таблетка містить бетагістину дигідрохлориду 8, 16 або 24 мг; допоміжні
речовини: целюлоза мікрокристалічна, манітол, кислоти лимонної моногідрат,
кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Механізм дії бетагістину до кінця не вивчений. Він викликає посилення
кровообігу в судинах stria vascularis внутрішнього вуха, передусім за рахунок
розслаблення прекапілярних сфінктерів у системі мікроциркуляції внутрішнього
вуха.
Встановлено, що бетагістин має слабкий агоністичний ефект на Н1-рецептори і
виражений антагоністичний ефект на Н3-рецептори гістаміну в центральній і
автономній нервовій системі. Крім того, бетагістин має дозозалежний інгібуючий
вплив на генерацію пікових потенціалів у нейронах латеральних і медіальних
вестибулярних ядер. Значення цього спостереження з точки зору лікувального
ефекту бетагістину при синдромі й хворобі Меньєра, а також вестибулярному
запамороченні, залишається неясним.
Фармакокінетика
Бетагістину дигідрохлорид повністю абсорбується після перорального при-
йому. Відомий лише один його метаболіт, який виводиться із сечею, –
2-піридилоцтова кислота.
Показання для застосування
Хвороба і синдром Меньєра, які характеризуються трьома основними
симптомами:
- запамороченням, що іноді супроводжується нудотою і блюванням;
- зниженням слуху (туговухістю);
- шумом у вухах.
Симптоматичне лікування вестибулярного запаморочення.
Спосіб застосування та дози
Добова доза для дорослих становить 24-48 мг, рівномірно розподілена для
прийому протягом доби.
Приймати таблетки бажано після їжі. Дозу слід підбирати індивідуально, залежно
від ефекту. Зменшення симптомів інколи спостерігається тільки після двох-трьох
тижнів лікування. Найкращі результати досягаються при прийомі препарату протягом
кількох місяців. Існують дані про те, що призначення лікування на початку
захворювання запобігає його прогресуванню і/або втраті слуху на пізніх стадіях.
Побічна дія
Можливі легкі неприємні відчуття (дискомфорт у надчеревній ділянці,
нудота) у пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, що зникають при
прийомі препарату з їжею або після зменшення дози. В рідкісних випадках
спостерігаються шкірні реакції гіперчутливості, зокрема висипання, свербіж і
кропив’янка.
Протипоказання
Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.
Передозування
Є повідомлення про декілька випадків передозування препарату. У
більшості випадків, клінічні симптоми передозування були відсутні. Інколи після
прийому доз препарату вище 200 мг спостерігалися легкі та помірні симптоми, такі
як біль у шлунку, нудота і сонливість. Були повідомлення про появу судом після
прийому дози 728 мг. У всіх випадках одужання було повним. Лікування
передозування повинно включати симптоматичну терапію.
Особливості застосування
Під час лікування Бетасерком® необхідно слідкувати за станом хворих на
феохромоцитому і бронхіальну астму. Необхідно також бути обережними при
лікуванні пацієнтів з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки в
анамнезі.
Достатні дані для оцінки можливого шкідливого ефекту препарату під час
вагітності й лактації відсутні. Даних про тератогенний ефект у дослідженнях на
тваринах немає.
Бетасерк® не протипоказаний дітям, але відомості щодо дозування препарату для
дітей недостатні.
Бетасерк® не впливає на здатність керувати транспортними засобами і працювати з
машинами і механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Не відома.
|
|
