Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Нозологии

Лікарські засоби

Торговые марки

Фромилид, Фромилид Уно

Фромілід, Фромілід Уно, Fromilid®, Fromilid® Uno

Clarithromycin

Виробник: KRKA d.d., Novo mesto

Форма випуску та склад
ФРОМІЛІД
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 250 мг або 500 мг, в блістерах, № 14.
1 таблетка містить 250 мг або 500 мг кларитроміцину; допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид
колоїдний безводний, крохмаль прежелатинізований, калію полакрилін, тальк, магнію стеарат, гідроксипропілметилцелюлоза, барвник хіноліновий жовтий (Е104), пропіленгліколь, титану діоксид (Е171).
ФРОМІЛІД® УНО
Таблетки, по 500 мг, у блістерах, № 5, № 7, № 14.
1 таблетка з модифікованим вивільненням містить 500 мг кларитроміцину; допоміжні речовини: натрію алгінат, натрію алгінат кальцієвий, лактози моногідрат, повідон, полісорбат 80, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, тальк, гідроксипропілметилцелюлоза, барвник хіноліновий жовтий (Е104), титану діоксид, пропіленгліколь.

Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Кларитроміцин – напівсинтетичний антибіотик групи макролідів, що взаємодіє з 50S рибосомальною субодиницею бактерій, таким чином пригнічуючи синтез білка.
В основному, чинить бактеріостатичну, а в деяких випадках – також і бактерицидну дію (відносно Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae та Moraxella catarrhalis).
Чутливими до кларитроміцину є такі мікроорганізми: Mycoplasma pneumoniae, Legionella pheumophila, Chlamydia trachomatis i C. pneumoniae, Ureaplasma urealyticum; грампозитивні мікроорганізми (стрептококи та стафілококи, Listeria monocytogenes, Corynebacterium spp.); грамнегативні мікроорганізми (Haemophilus influenzae i H. ducreyi, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Neisseria gonorrhoeae i N. meningitidis, Borrelia burgdorferi, Pasteurella multocida, Campylobacter spp. і Helicobacter pylori); деякі анаероби (Eubacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococus spp., Propionobacterium spp., Clostridium perfringens i Bacteroides melaninogenicus); Toxoplasma gondii та всі мікобактерії, крім M. tuberculosis.
Завдяки мінливій структурі рибосом клітин людини, макроліди не зв’язуються з рибосомальними одиницями людської клітини, що і є причиною низької токсичності макролідів у людей.

Фармакокінетика
Кларитроміцин добре абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Біодоступність становить приблизно 55% після перорального прийому дози. Їжа може уповільнити абсорбцію, проте суттєво не впливає на біодоступність кларитроміцину. Близько 20% кларитроміцину відразу ж метаболізується з утворенням основного метаболіту 14-гідроксикларитроміцину, який виявляє такий самий біологічний ефект, як і кларитроміцин. У здорових осіб він досягає концентрацій в сироватці, пропорційних розміру пероральних доз. Максимальні концентрації в сироватці відмічаються менш ніж за 3 години. Після перорального прийому одноразової дози 250 мг кларитроміцину, середні концентрації становлять від 0,62 мкг/мл до 0,84 мкг/мл; після одноразової дози 500 мг кларитроміцину – від 1,77 мкг/мл до 1,89 мкг/мл. Відповідні концентрації 14-гідрокси-
кларитроміцину становлять від 0,4 мкг/мл до 0,7 мкг/мл після дози 250 мг та від 0,67 мкг/мл до 0,8 мкг/мл – після прийому дози 500 мг. Значення площі під кривою «концентрація-час» (AUC x час) становлять 4 мкг/мл x год після дози 250 мг та 11 мкг/мл x год після дози 500 мг.
Стабільні концентрації досягаються після п’ятої дози 250 мг кларитроміцину при прийомі двічі на добу; максимальна концентрація кларитроміцину становить 1 мкг/мл та 14-гідроксикларитроміцину – 0,6 мкг/мл.
Кларитроміцин добре проникає в рідини і тканини організму, де досягає концентрацій в 10 разів більших, ніж у плазмі. Великі концентрації виявлені в легенях (8,8 мг/кг), мигдаликах (1,6 мг/кг), слизовій оболонці носа, шкірі, слині, альвеолах, мокротинні та в середньому вусі. Об’єм розподілу кларитроміцину у здорових осіб після одноразової дози 250 мг та 500 мг становить 226-266 л/кг та 2,5 л/кг відповідно. Об’єм розподілу 14-гідроксикларитроміцину – 304-309 л. Зв’язування кларитроміцину з білками сироватки є слабким та оборотним.
Кларитроміцин виводиться з сечею, у вигляді метаболіту, або ж у незміненому вигляді, та меншою мірою – з калом (4%). Від 20% до 30% кларитроміцину виділяється з сечею в незміненому вигляді, а решта – у вигляді метаболітів.
10-15% дози виводяться з сечею у вигляді 14-гідроксикларитроміцину.
Період напіввиведення кларитроміцину при дозі 250 мг/12 годин становить 3-4 години та при дозі 500 мг/12 годин – 5-7 годин.

Показання для застосування
Інфекції, спричинені чутливими до кларитроміцину мікроорганізмами.
- Інфекції нижніх дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія тощо).
- Інфекції верхніх дихальних шляхів (синусит, фарингіт тощо).
- Інфекції шкіри та м’яких тканин (фолікуліт, еризипелоїд тощо).
- Дисеміновані або локалізовані мікобактеріальні інфекції, спричинені Mycobacterium avium або Mycobacterium intracellulare. Локалізовані інфекції, спричинені Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum або Mycobacterium kansasii.
- Профілактика дисемінованих інфекцій, спричинених комплексом Mycobacterium avuim у ВІЛ-інфікованих пацієнтів із кількістю CD4-лімфоцитів
≤ 100/мм3.
- Ерадикація H. pylori у пацієнтів з виразкою дванадцятипалої кишки при пригніченні секреції соляної кислоти омепразолом або ланзопразолом (активність кларитроміцину відносно H. pylori вища при нейтральному рН, ніж при кислому рН).

Спосіб застосування та дози
Застосовують всередину, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води.
Рекомендована доза кларитроміцину для дорослих та дітей віком від
12 років становить 250 мг двічі на добу, при більш тяжких інфекціях дозу можна збільшити до 500 мг два рази на добу. При тяжких інфекціях застосовують щоденно по 2 таблетки по 500 мг. Лікування триває від 7 до 14 днів. Звичайна тривалість лікування становить від 5 до 14 днів, за винятком лікування негоспітальної пневмонії та синуситів, які потребують 6-14 днів терапії.
Застосування для пацієнтів із мікобактеріальною інфекцією
Рекомендована доза для дорослих становить 500 мг два рази на добу.
Лікування інфекцій, спричинених комплексом Mycobacterium avium, у хворих на СНІД продовжується стільки, скільки триває клінічна та мікробіологічна ефективність препарату. Кларитроміцин необхідно застосовувати у комплексі з іншими антимікробактеріальними препаратами.
Тривалість лікування інших нетуберкульозних мікобактеріальних інфекцій визначається лікарем індивідуально.
Профілактика інфекцій, спричинених комплексом Mycobacterium avium: рекомендована доза кларитроміцину для дорослих становить 500 мг двічі на добу.
Ерадикація H. pylori у пацієнтів із виразкою дванадцятипалої кишки (дорослі)
Потрійна терапія (7-14 днів):
500 мг кларитроміцину двічі на добу, 30 мг ланзопразолу двічі на добу та 1000 мг амоксициліну двічі на добу протягом 7-14 днів.
Потрійна терапія (7 днів)
500 мг кларитроміцину двічі на добу, 30 мг ланзопразолу двічі на добу та
400 мг метронідазолу двічі на добу протягом 7 днів.
Потрійна терапія (7 днів)
500 мг кларитроміцину двічі на добу, 40 мг омепразолу на добу та 1000 мг амоксициліну двічі на добу або 400 мг метронідазолу два рази на добу протягом 7 днів.
Потрійна терапія (10 днів)
500 мг кларитроміцину двічі на добу, одночасно з прийомом амоксициліну 1000 мг двічі на добу та омепразолу 20 мг на добу протягом 10 днів.
Подвійна терапія (14 днів)
500 мг кларитроміцину тричі на добу протягом 14 днів. Одночасно слід застосовувати омепразол 40 мг на добу внутрішньо. Базове дослідження проводилося з омепразолом 40 мг на добу протягом 28 днів. Підтримуючі дослідження проводилися з омепразолом 40 мг один раз на добу протягом 4 днів.
Щодо подальшої інформації відносно дозування омепразолу дивіться інструкцію для медичного застосування омепразолу.
Застосування для осіб літнього віку: як для дорослих.
Застосування для пацієнтів із нирковою недостатністю: зазвичай корекція дози не потрібна, окрім пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв). Якщо корекція дози необхідна, добову дозу зменшують вдвічі, тобто застосовують 250 мг один раз на добу або 250 мг двічі на добу у разі більш тяжких інфекцій. У таких пацієнтів тривалість лікування не повинна перевищувати 14 днів.

Побічна дія
Побічні ефекти, що можуть виникнути при терапії кларитроміцином, класифіковано за такою частотою:
- дуже поширені – > 1/10;
- поширені – > 1/100, < 1/10;
- непоширені – > 1/1000, <1/100;
- рідко поширені – > 1/10000, < 1/1000;
- дуже рідко поширені – < 1/10000, включаючи поодинокі випадки.
Порушення з боку системи крові:
- дуже рідко поширені, включаючи поодинокі випадки: лейкопенія, тромбоцитопенія.
Порушення з боку нервової системи:
- поширені: головний біль;
- дуже рідко поширені, включаючи поодинокі випадки: вертиго, запаморочення, парестезія, порушення сну, сплутаність свідомості, відчуття страху, галюцинації, психотичні реакції та судоми.
Порушення з боку органів чуття:
- поширені: порушення смаку;
- непоширені: порушення відчуття запаху, втрата відчуття запаху та смаку;
- дуже рідко поширені, включаючи поодинокі випадки: дзвін у вухах, тимчасові порушення слуху.
Порушення з боку серцево-судинної системи:
- дуже рідко поширені, включаючи поодинокі випадки: подовження QT-інтервалу, шлуночкова тахікардія, «піруетна» шлуночкова тахікардія.
Порушення з боку дихальної системи:
- рідко поширені: задишка, набряк гортані (симптоми алергічної реакції).
Порушення з боку травного тракту та гепатобіліарної системи:
- поширені: нудота, диспепсія, абдомінальний біль, блювання, діарея;
- непоширені: стоматит, глосит;
- рідко поширені: оборотна зміна кольору зубів та язика, псевдомембранозний коліт, кандидоз;
- дуже рідко поширені, включаючи поодинокі випадки: панкреатит, псевдомембранозний коліт, холестатична жовтяниця, гепатит.

Порушення з боку шкіри та м’яких тканин:
- поширені: швидкоминучий висип;
- непоширені: кропив’янка;
- дуже рідко поширені, включаючи поодинокі випадки: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
Порушення з боку скелетно-м’язової системи:
- дуже рідко поширені, включаючи поодинокі випадки: артралгія та міалгія.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів:
- дуже рідко поширені, включаючи поодинокі випадки: інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність.
Загальні порушення:
- дуже рідко поширені, включаючи поодинокі випадки: анафілаксія (набряк обличчя, набряк Квінке, утруднене дихання, анафілактичний шок), загострення міастенії.
За дослідженнями:
- непоширені: підвищена активність трансаміназ, алкалінфосфотази, підвищеня в сироватці рівнів білірубіну, креатиніну та сечовини, подовження протромбінового часу;
- рідко поширені: тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, гіпоглікемія у пацієнтів, які застосовують препарати для зниження рівня цукру в крові.

Протипоказання
· Підвищена чутливість до кларитроміцину або інших макролідних антибіотиків чи до будь-яких інгредієнтів препарату.
· Тяжкі ураження печінки.
· Одночасне застосування з терфенадином, цисапридом, пімозидом, астемізолом чи ерготалкалоїдами.
· Період годування груддю.
· Дитячий вік до 12 років.
Фромілід® уно: ниркова недостатність (кліренс креатиніну – менше 0,5 мл/с (30 мл/хв)). Діти молодше 6 місяців, перший триместр вагітності.

Передозування
Симптоми: блювання, абдомінальний біль, головний біль та запаморочення. В одного пацієнта з біполярним розладом в анамнезі після прийому 8 г кларитроміцину були описані зміни психічного стану, параноїдальна поведінка, гіпокаліємія та гіпоксемія.
Лікування: промивання шлунка та симптоматична терапія.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Кларитроміцин можна призначати лише у випадках, коли очікувана користь для матері переважає можливий ризик для плоду.
Кларитроміцин протипоказаний жінкам, які годують груддю.
Діти. Дітям віком до 12 років слід застосовувати препарат у формі суспензії.

Особливості застосування
Спостерігається перехресна резистентність до макролідних антибіотиків.
Для пацієнтів з незначними порушеннями функції печінки не потрібно коригувати дозу. Проте слід зменшити дози для пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок.
Пацієнтам з порфірією слід уникати прийому кларитроміцину.
Лікування антибіотиками може змінювати нормальну кишкову флору, тому можливий розвиток суперінфекції, спричиненої резистентними мікроорганізмами. У разі тяжкої і тривалої діареї, яка може свідчити про псевдомембранозний коліт, необхідно припинити прийом ліків та вжити відповідних заходів.
Фромілід® уно в таблетках не призначений для лікування дітей до 12 років; дітям цього віку призначають суспензію.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом та іншими механізмами не встановлений. Але слід пам’ятати, що іноді можуть мати місце запаморочення, сплутаність свідомості, галюцинації, судоми, які можуть впливати на здатність пацієнта керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Кларитроміцин метаболізується в печінці, де він може блокувати активність ферментів системи цитохрому P450. Концентрації препаратів, що перетворюються за допомогою цієї системи, в сироватці можуть підвищитись при сумісному прийомі з кларитроміцином та спричинити побічні ефекти. Тому не слід призначати терфенадин, цисаприд, пімозид чи астемізол протягом терапії кларитроміцином. Клінічний досвід показує, що прийом будь-якого з цих препаратів разом із кларитроміцином може спричинити пролонгацію QT-інтервалу, шлуночкову тахікардію, фібриляцію шлуночків та «піруетну» шлуночкову тахікардію.
Рекомендується вимірювати концентрації в сироватці теофіліну, карбамазепіну, дигоксину, ловастатину, симвастатину, триазоламу, мідазоламу, фенітоїну, циклоспорину, такролімусу та ерготалкалоїдів, якщо їх призначають паралельно з кларитроміцином.
Супутній прийом кларитроміцину та препаратів для зниження рівнів холестерину та інших жирів в крові (ловастатину та симвастатину) може спричинити міалгію та міопатію, які можуть призвести до рабдоміолізу. Тому пацієнтів слід попередити, щоб вони не застосовували цих препаратів протягом лікування кларитроміцином.
Треба декілька разів перевіряти протромбіновий час у пацієнтів, які приймають кларитроміцин паралельно з варфарином або іншими пероральними антикоагулянтами.
Паралельне застосування кларитроміцину і зидовудину знижує поглинання зидовудину.
Одночасний прийом ритонавіру та кларитроміцину призводить до суттєвого підвищення концентрації кларитроміцину в сироватці і суттєвого зниження концентрації в сироватці його метаболіту – 14-гідроксикларитроміцину.
Пацієнтам з нирковою недостатністю рекомендується призначати таблетки із швидким вивільненням кларитроміцину.
Кларитроміцин не впливає на дію протизаплідних таблеток.

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання