|
Прогресивні ідіопатичні захворювання
Пародонтальні прояви дистрофічно-запального характеру можуть спостерігатися у
дітей за наявності в них різних системних, нерідко вроджених або спадкових,
захворювань, порушень кровообігу, обміну речовин, ретикулогістіоцитозах тощо.
Незважаючи на системність ураження, такі хворі зазвичай уперше звертаються за
допомогою до стоматолога, хоча клінічні ознаки захворювання часто проявляються в
порожнині рота. Правильна тактика стоматолога, своєчасне встановлення діагнозу,
відповідне обстеження та лікування здебільшого визначає кінцевий результат
лікування.
Прогресивні ідіопатичні захворювання пародонта можна поділити на такі групи:
1. Захворювання, що супроводжують хвороби крові: лейкоз, циклічна нейтропенія,
агранулоцитоз.
2. Гістіоцитоз Х: хвороба Леттерера-Зіве, хвороба Генда-Шіллєра-Кріщена,
еозинофільна гранульома (хвороба Таратинова).
3. Захворювання, що супроводжують порушення обміну: хвороба Німанна-Піка,
хвороба Гоше, синдром Папіллона-Лефевра.
4. Ураження пародонта в разі імунодефіцитних станів: синдром набутого
імунодефіциту (СНІД), агресивний пародонтит (локалізований, генералізований).
5. Ураження пародонта, що діагностують при вроджених захворюваннях: хвороба
Дауна, акаталазія, десмодонтоз.
Незважаючи на велику їх різноманітність, для прогресивних ідіопатичних процесів,
що виникають у тканинах пародонта, характерні наступні закономірності:
1) розвиток захворювання в ранньому дитячому віці одразу після прорізування
тимчасових (молочних) зубів;
2) прогресивний перебіг, який призводить до втрати тимчасових та постійних
зубів;
3) патологічний процес локалізується в комірковому відростку та інших відділах
кісткового скелета, а також в органах, які беруть участь у кровотворенні
(селезінка, лімфатичні вузли тощо).
|
|