Деменція при епілепсії
МКХ-10: F02.8/G40
Деменція при епілепсії вважається наслідком основного патологічного процесу, що
визначає перебіг захворювання. Значення частих розгорнутих припадків у генезі
деменції є дискутабельним. Вважається, що часті епілептичні напади викликають
некротичні зміни в різних частинах мозку внаслідок, перш за все, порушень
кровообігу під час нападу.
Діагностика
Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
A. Повинні бути загальні критерії деменції.
Б. Повинна бути верифікована клінічно та з допомогою ЕЕГ-дослідження епілепсія.
B. Не повинно бути грубого органічного ушкодження головного мозку, що могло
призвести до деменції (наприклад, пухлини мозку, травматичної енцефалопатії).
Психологічні діагностичні критерії:
а) важливим є встановлення змін особистості, характерних для хворих на епілепсію;
б) встановлення особливостей процесів мислення, характерних для хворих на
епілепсію (торпідність, докладність);
в) доведення інтелектуально-мнестичної недостатності за допомогою психометричних
тестів (тест Векслера та інші).
Інші параклінічні методи дослідження
Важливим є встановлення відсутності грубого органічного ураження головного мозку.
З цією метою проводять:
- МРТ-дослідження;
- ЕХО-ЕГ, РЕГ;
- ЕЕГ-дослідження;
- консультацію окуліста;
- консультацію невролога.
Лікування
Принципи лікування
Адекватна протисудомна терапія. З метою втримання темпів розвитку деменції,
призначають ноотропи (перевагу віддають ноотропам із седативною, протисудомною
дією: фенібут, пантогам). Показані препарати, що покращують кровообіг та
метаболізм головного мозку. Застосовують заходи загального оздоровлення.
Умови лікування
При виразних супутніх емоційних порушеннях або частих епілептичних нападах,
показаним є стаціонарне лікування протягом до 30 днів. В інших випадках може
бути амбулаторне лікування.
Ускладнення лікування, лікування ускладнень та їх профілактика
При нераціональній протисудомній терапії можливий розвиток епілептичного
статусу.
Очікувані результати
Корекція супутніх емоційних розладів та порушень поведінки. Купірування
епілептичних нападів. Максимально можлива соціальна адаптація.
Профілактика
- Первинна, що складається зі своєчасної діагностики, адекватного лікування
органічних уражень нервової системи;
- Вторинна та третинна, які складаються з раціональної протисудомної терапії.
|