|
|
Маніакальні розлади
Головним проявом цих розладів є підвищення настрою. Залежно від ступеня його
вираження та інтенсивності супутніх поведінкових і соматичних проявів, серед них
виділяють:
*Гіпоманію (F30.0); Манію без психотичних симптомів (F30.1); Манію
з психотичними симптомами (F30.2); Інші маніакальні епізоди (F30.8)
та Маніакальні епізоди, неуточнені (F30.9).
Діагностика
Загальні клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
А. Спостерігається протягом не менше 4-7 діб підвищення настрою або
роздратування різного ступеня, які раніше не були характерними для цієї людини.
Б. З’являються симптоми, що призводять до різного ступеня порушень діяльності
особи в повсякденному житті. Залежно від кількості й тяжкості таких симптомів,
може діагностуватися або гіпоманія (F30.0), або та чи інша форма манії (F30.1,
F30.2). Їх клінічними ознаками є такі прояви:
а) підвищена активність або фізичний неспокій;
б) підвищена балакучість, прискорений перебіг думок;
в) труднощі із зосередженням уваги;
г) зниження потреби у сні;
ґ) підвищення сексуальної енергії;
д) грошова марнотратність або інші прояви нерозсудливості чи невідповідальності;
є) підвищена самооцінка та ідеї величі.
В. Розлад не відповідає критеріям біполярного афективного розладу (F31.-),
депресивного розладу (F32.-), циклотимії (F34.0) або нервової анорексії (F50.0).
Г. Розлад не можна пояснити вживанням психоактивних препаратів (F10-F19), або
яким-небудь із органічних психічних розладів (F00-F09).
Психометричні шкали:
1. Для депресії:
- Монтгомері-Асберга (MADRS),
- Гамільтона (HDRS),
- Бека (BDI),
- Цунга (ZSRDS).
2. Для манії – Янга (YMRS).
3. Для тривоги – Спілбергера, Кові (CAS).
4. Для алекстимії – Торонтська шкала (TAS) та інші.
Для кількісної оцінки маніакальних проявів застосовують шкалу Янга (YMRS)
Лікування
Принципи лікування
Лікування є подібним для всіх форм маніакальних розладів (F30.0-F30.9). Воно, як
правило, носить комплексний характер і включає в себе медикаментозні та
безмедикаментозні методи. Залежно від тяжкості маніакальних проявів і
особливостей їх перебігу, робиться вибір як умов лікування (амбулаторні,
напівстаціонарні, стаціонарні), так і окремих фармпрепаратів (стабілізаторів
настрою, транквілізаторів, нейролептиків і таке інше). А також їх доз та
тривалості застосування. Ефективність медикаментозної терапії значно
підвищується при її поєднанні з адекватними формами фізіотерапії,
індивідуальної, групової та сімейної психотерапії.
На етапі купіруючої терапії препаратами вибору є т.з. «стабілізатори настрою»,
перш за все, солі літію (карбонат літію, оксибутират літію), а також
карбомазепіни (фінлепсин, тимоніл), вальпроати (депакін, конвульсофін,
вальпроком, орфірил) та ламотриджин (ламіктал, епілептал, ламотрин, ламотриджин
Пліва) (див. табл. 7).
Лікування солями літію потребує постійного контролю його рівня у сироватці
крові. Доза підбирається таким чином, щоб концентрація літію у сироватці крові
зранку натще, після прийому за 8-12 годин перед тим раніше останньої його дози,
була у межах 0,8-1,2 ммоль/л. Оксибутират літію вводиться в/в або в/м поволі,
або в/в крапельно.
З метою корекції порушень сну, короткочасово призначають
транквілізатори-гіпнотики (нітразепам, феназепам, діазепам) – див. табл. 4.
У разі психомоторного збудження, агресивного поводження, наявності марення або
відсутності ефекту від застосування «стабілізаторів настрою» протягом вже перших
2-3 діб терапії, в її схему додають антипсихотик рисперидон (рисполепт,
рисполепт-квіклет, рисперон, риссет), оланзапін (зіпрекса, зіпрекса-розчин),
кветіапін сероквель (сероквель XR, кветірон), амісульпірид (соліан), за
необхідності – галоперидол в/м або в/в). Можливо додавати седативні нейролептики
(аміназин, тізерцин, клопіксол, хлорпротиксен) – див. табл. 1.
В цих випадках потрібно призначати також і антипаркінсонічні засоби (циклодол,
паркопан) – див. табл. 6. Після досягнення необхідного купіруючого ефекту,
нейролептики поступово знижують і відміняють.
На етапі стабілізуючої терапії продовжується застосування «стабілізаторів
настрою», які, навіть після його нормалізації, продовжують прийматися хворим ще
6-8 місяців з метою профілактики рецидиву захворювання.
Очікуваний результат лікування
Купірування маніакальних розладів і соціальна реадаптація хворого.
|
|
