Комбінований вокальний і множинний моторний тикозний розлад (синдром де ла Туретта)
МКХ-10: F95.2
Цей різновид тиків, при якому спостерігаються множинні моторні тики й один або
більше вокальних тиків, але не обов’язково одночасно. Симптоматика зазвичай
погіршується у підлітковому віці. Для синдрому характерні множинні вокалізми,
які можуть супроводжуватися ехопраксіями та копролалією. Можлива наявність
обсесій, компульсій, труднощів з увагою і особистісні проблеми.
Діагностика
Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
A. Множинні моторні тики й один або більше вокальних тиків, які були якийсь час
протягом розладу, але не обов’язково одночасно.
Б. Тики виникають багато разів на день, протягом більш ніж одного року, причому
за цей період не спостерігалось ремісій довше 2 місяців.
B. Розлад починається у віці до 18 років.
Психологічні діагностичні критерії:
а) тести для виявлення рівня тривожності: опитувальник тривожності та інші;
б) тести для виявлення інтраперсонального конфлікту: особистісний опитувальник
Роджерса, особистісний опитувальник для дітей С.Айзенка та інші;
в) тести для виявлення сфер непристосованості (фрустраційних ситуацій):
Брістольська оціночна шкала, оціночна шкала темпераменту та інші.
Параклінічні діагностичні критерії: ЕЕГ – можливі дифузні порушення з акцентом у
підкіркових структурах.
Лікування
Загальні принципи лікування:
а) основним методом лікування є медикаментозний:
1) нейролептики: галоперидол (див. табл. 1);
2) антидепресанти, переважно групи СІЗЗС (золофт, серліфт, ципраміл) (див. табл. 3);
3) альфа-адреностимулятори: клофелін (див. табл. 17);
4) ноотропи та гамкергічні засоби: фенібут (ноофен), гамалон, пікамілон,
гопантенова кислота (пантогам) та інші (див. табл. 5);
5) вазоактивні препарати: цинаризин, кавінтон, ніцеріум, серміон та інші (див. табл. 9);
6) вітамінотерапія: вітаміни групи В, С, нікотинова кислота та інші (див. табл. 11).
Умови лікування, термін: стаціонарне (4-8 тижнів) та постійна підтримуюча
амбулаторна терапія.
Ускладнення лікування, їх профілактика та лікування:
а) алергічна реакція на прийом препаратів – відміна препаратів, призначення
антигістамінної терапії (див. табл. 13);
б) нейролептичний синдром, що полягає в розвитку явищ паркінсонізму, акатизії –
купірується застосуванням коректорів (див. табл. 6).
Очікуванні результати: одужання, значна редукція симптоматики, шкільна та
соціальна адаптація.
Профілактика
- Первинна профілактика – антенатальне дослідження плоду в матері з наявністю
синдрому де ла Туретта в анамнезі.
- Вторинна – діагностика і лікування синдрому де ла Туретта.
- Третинна – допомога в соціальній адаптації хворого.
|
