|
Тривожний розлад органічної природи
МКХ-10: F06.4
Тривожний розлад органічної природи – це розлад, що характеризується тривогою і
страхом. Часто тривога може мати характер приступу паніки, яка супроводжується
задухою, почуттям нереальності, страхом смерті.
Діагностика
Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
А. Виявляються спільні критерії F06.
Б. Стан має відповідати критеріям F41.0 або F41.1.
З метою уточнення характеру психопатологічних проявів, застосовуються:
Психометричні шкали:
1. Для депресії:
- Монтгомері-Асберга (MADRS),
- Гамільтона (HDRS),
- Бека (BDI),
- Цунга (ZSRDS).
2. Для манії – Янга (YMRS).
3. Для тривоги – Спілбергера, Кові (CAS).
4. Для алекстимії – Торонтська шкала (TAS) та інші.
Інші параклінічні методи дослідження
Важливим є встановлення органічного ураження головного мозку. Дивись розділ
F02.8.
Лікування
Принципи лікування
Застосовуються транквілізатори – анксіолітики (короткочасово, на висоті
приступу), нормотиміки: вальпроати (депакін, конвульсофін), ламотриджин (ламіктал,
епілептал, ламотриджин Пліва), карбамазепін (фінлепсин, тимоніл), курси
антидепресантів, переважно із седативною (феварин), або із збалансованою дією:
сертралін (золофт, серліфт) та інші) – див. табл. 3. Можливе застосування
нейролептиків із седативною дією, таких як клозапін (азалептін), тіоридазин (ридазин),
хлорпротиксен (труксал) та інші – див. табл. 1, 2.
Немедикаментозне лікування включає: психотерапію, електросон,
транскраніальну мікрополяризацію головного мозку, краніоцеребральну гіпотремію,
депривацію сону, люкс-терапію. Одночасно проводиться компексне лікування за
принципами розділу F02.8.
Ускладнення при лікуванні та способи їх купірування
Психофармакотоксичний делірій при застосуванні антидепресантів – поява
зорових, тактильних галюцинацій та ілюзій, порушення орієнтування, психомоторне
збудження, афект страху, тривога.
Лікування ускладнень
а) скасування препарату; б) дезінтоксикація; в) седативна терапія.
Термін лікування, умови лікування, очікувані результати, профілактика
Дивись F06.0.
|
|