|
Дисоціативні (конверсійні) розлади
Загальні ознаки, притаманні дисоціативним і конверсійним розладам, полягають
у частковій або повній втраті хворими нормальної інтеграції між пам’яттю на
минуле, усвідомленням своєї ідентичності та безпосередніх відчуттів, а також –
над контролем рухів тіла. При дисоціативних розладах цей свідомий і елективний
контроль може бути порушеним до такої міри, що їх клінічні прояви можуть
змінюватися від доби до доби і навіть від години до години. Ступінь утрати
функції, що знаходиться під свідомим контролем, як правило, важко оцінити.
Ці розлади зазвичай класифікувалися як різноманітні форми «конверсійної істерії».
Однак цей термін вживати небажано, в зв’язку з його багатозначністю. Вважається,
що дисоціативні (конверсійні) розлади є психогенними за походженням. Вони досить
тісно пов’язані за часом свого виникнення з психотравмуючими подіями і можуть
зникати після вирішення або пом’якшення психотравмуючих обставин.
*Залежно від клінічних проявів дисоціативних (конверсійних) розладів, виділяють
Дисоніативну амнезію (F44.0), Дисоціативну фугу (F44.1),
Дисоціативний ступор (F44.2), Стан трансу та оволодіння (F44.3),
Дисоціативні розлади рухів і відчуттів (F44.4-F44.7), Інші дисоціативні (конверсійні)
розлади (F44.8), в тому числі синдром Ганзера (F44.8) та інші.
Діагностика
Загальні клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
При всіх дисоціативних розладах, стан повинен відповідати двом загальним
діагностичним критеріям:
G1. Існуючий у хворого стан не може бути пояснений яким-небудь соматичним
захворюванням, що супроводжується характерними для цього розладу симптомами.
G2. Спостерігається переконливий зв’язок у часі між виникненням дисоціативного
розладу і дією стресогенних подій, розвитком важких проблем або незадоволених
потреб.
|
|